Справа № 22-  20568                                   Головуючий у 1 інстанції   Моцний О.С.

Категорія     51                                                               Доповідач:  Резникова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

 15 листопада   2010 року   Апеляційний  суд Донецької області в складі:

                          Головуючої судді     Маширо О. П.,

                          Суддів:     Резникової Л.В., Баркова В.М.

                          При секретарі Хачатрян А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу   відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 23 вересня 2010 року по справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове до Державного підприємства „Селидіввугілля” про визнання недійсним актів розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5, з участю третьої особи ОСОБА_1,

                         Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи

                                                          В С Т А Н О В И В:

               Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 23 вересня 2010   відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове відмовлено у задоволені позову до Державного підприємства „Селидіввугілля” про визнання недійсним актів розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5 щодо ОСОБА_1,

                В апеляційній скарзі позивач   просить скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове про   задоволення позову, оскільки  рішення не відповідає  нормам матеріального права.

          Із встановлених судом обставин вбачається, що   11 березня 2010 року комісією з розслідування нещасного випадку, який стався 10 березня 2010 року з прохідником дільниці ПР-2 ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_2 було складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт №9 про нещасний випадок, пов*язаний з виробництвом за формою Н-1, згідно яких встановлено, що ОСОБА_2 10 березня 2010 року в 3-ю зміну вивантажував породу через люк вагону за допомогою лопати. Кришка люку була закріплена за допомогою фіксатора . О 1 год. прибираючи породу, яка при відчинені люку не пішла на конвеєр СП-202, а знаходилася біля борту , ОСОБА_2 нахилився та вигрібав породу з вагону лопатою. В цю мить фіксатор випав і кришка люку вдарила його по голові та шиї. Не погодившись з вказаними актами позивач просив визнати їх незаконними, посилаючись на те,що комісією не було враховано, що втрата працездатності ОСОБА_2 не настала відразу після події, звернення до медичного закладу було через добу після вказаної події. При цьому підприємство негайно не повідомила відділення про нещасний випадок, не видало наказ про створення комісії та інше .

        Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  позивача не підлягає  задоволенню з таких підстав:

                         Постановляючи рішення, суд першої інстанції, ретельно перевірив обставини справи, докази, якими підтверджений позов і постановив обґрунтоване рішення.

                         Відмовляючи  у задоволені позову, суд першої інстанції  виходив з того, що зазначив що акти розслідування нещасного випадку за формою Н-1, Н-5 складені у відповідності з вимогами порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Крім того суд  послався на те, що позивач має право в межах своєї компетенції вимагати проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку.

                            Такий висновок суду відповідає  нормам матеріального та процесуального права.

                                 Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

            Відповідно  ст. 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

            Згідно з п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112, обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб, з'ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акту розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку.  

            У разі незгоди   зі змістом акта про нещасний випадок питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку (чч. 3, 4 ст. 22 Закону України "Про охорону праці", пп. 37, 38 Порядку).

Таким чином  доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.      

Відповідно до ч.1ст.308ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів  апеляційної скарги немає.

    Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове  відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 23 вересня 2010   залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

    Головуючий:

                      Судді: