Справа 20536-2010 Головуючий 1 інстанції Канурна О.Д.
Категорія 39 Доповідач Новосядла В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Алексєєва А.В., Принцевської В.П.,
при секретарі Лежневій Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Добропільська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України, про захист часті, гідності, ділової репутації,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2010 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Добропільська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України, про захист честі, гідності, ділової репутації.
Не погодившись із рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам по справі, а саме:
- висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не були доведені факти посягання на його честь і гідність спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3, яка бачила як відповідачка хватала його за футболку, свідок ОСОБА_4 бачила, як відповідачка ламала палець позивачу, свідок ОСОБА_5 бачив як відповідачка кричала на позивача і викручувала йому руку, свідок ОСОБА_6 чув нецензурну лайку відповідачки і бачив як вона схватила його за груди.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
Позивач з 2 жовтня 2008 року працює тренером-викладачем з плавання в дитячій юнацькій спортивній школі Добропільського територіального комітету профспілок (а.с. 5-8).
Позивач зазначає, що 22 квітня 2010 року, під час проведення ним тренування у басейні, відповідачка у грубій формі вимагала від нього звільнити 1 і 2 доріжки басейну з тих підстав, що в цей день була її черга проводити на них тренування. Він заперечував проти цього, оскільки до кінця занять залишилось 10 хвилин. Після відмови позивача звільнити доріжки у басейні, відповідачка, у присутності всіх учнів та працівників басейну, стала ображати його нецензурними словами, накинулась на нього, схопила його за палець та сильну смикнула за праву руку, яка ушкоджена внаслідок вогнепального поранення.
10 березня 2010 року, під час проведення ним тренування, ОСОБА_2 знову почала кричати на нього, називати його поганим тренером, погрожувала звільненням, вигнала дітей, які прийшли на тренування. 18 лютого 2010 року у вестибюлі басейну у присутності колег відповідачка в образливій формі із використанням нецензурних слів стала поширювати про нього відомості, які не відповідають дійсності, а саме про його низький професіоналізм, про те що він не вміє працювати.
Вказані дії відповідачки принижують його честь і гідність.
Позивач просив суд зобов*язати відповідачку припинити публічні образливі висловлювання на його адресу, що принижують його честь і гідність, підривають ділову репутацію.
Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволені позову.
Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, оскільки суд не врахував пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції були допитані свідки як з боку позивача так і з боку відповідача, їм була надана відповідна правова оцінка і підстав для переоцінки висновків суду першої інстанції у апеляційного суду немає.
Позивачем не були надані апеляційній інстанції нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: