Справа 22ц-19065-2010 Суддя 1 інстанції: Дмитрієв О.В.
Категорія 30 Доповідач Новосядла В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Алексєєва А.В., Принцевської В.П.,
при секретарі Лежневій Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 7 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
8 вересня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої йому через ушкодження автомобілю.
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 7 липня 2010 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Відповідачці ОСОБА_1 було відмовлено у стягненні з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1 900 гривень.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.
ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови їй у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що відмовляючи їй у стягненні витрат на правову допомогу, судом було порушено процесуальний закон та Постанову Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2006 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні вимог відповідачки ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України витрати, пов*язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись в повній мірі неможливо з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачу було відмовлено у задоволенні позову.
Згідно із частиною 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов*язаних з розглядом справи.
За частиною 3 цієї статті до витрат, пов*язаних із розглядом справи належать витрати на правову допомогу.
Склад та розмір витрат, пов*язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.
Правовідносини між адвокатом або фахівцем у галузі права та клієнтом визначаються цивільно-правовою угодою. Права та обов'язки адвоката визначені Законом України "Про адвокатуру", Правилами адвокатської етики, тощо.
Відповідно до частини 1 статті 56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Відповідно до Свідоцтва НОМЕР_1 від 30 січня 2008 року ОСОБА_4 має право на зайняття адвокатською діяльністю.
12 грудня 2008 року між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правової допомоги та розрахунок до нього (а.с.93-94).
Згідно із чеками ОСОБА_1 було уплачено адвокату 1 900 гривень (а.с.95-98).
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що адвокат приймав участь у трьох судових засідання: 21 травня 2010 року тривалістю 34 хвилини, 28 травня 2010 року – 24 хвилини, 7 липня 2010 року – 50 хвилин.
Відповідно до частини 2 статті 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ.
Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» мінімальна заробітна плата у травні 2010 року складала 884 гривні, у липні 2010 року – 888 гривень.
Граничний розмір відшкодування витрат за правову допомогу за участь у судовому засіданні 21 травня 2010 року складає 200 гривень 37 копійок, 28 травня 2010 року – 141 гривня 44 копійки, 7 липня 2010 року – 296 гривень.
Всього за участь у судових засіданнях повинно бути відшкодовано 637 гривень 81 копійка.
Крім того, ОСОБА_1 просить відшкодувати їй витрати за складання адвокатом заперечень на позовну заяву у розмір 200 гривень (за три години робочого часу), за виготовлення ним клопотання про признання експертизи у розмірі 300 гривень (за одну годину), всього 500 гривень.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про адвокатуру» до видів адвокатської діяльності відноситься складання заяв, скарг та інших документів правового характеру.
Таким чином витрати за виготовлення адвокатом заперечень на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи також підлягають відшкодуванню.
У разі відшкодування витрат на правову допомогу за складання цих документів у відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" граничний розмір за підготовку адвокатом заперечень на позовну заяву складав би 597 гривень 60 копійок (виходячи із мінімальної заробітної плати 498 гривень (498 х 40/100 = 199.20 х 3 години = 597.60), а за виготовлення клопотання про призначення експертизи - 353 гривні 60 копійок (виходячи із мінімальної заробітної плати 884 гривні (884 х 40\100 = 353.60), всього – 951 гривня 20 копійок.
А відповідачка просить відшкодувати їй за вказану правову допомогу 500 гривень, що не протирічить Постанові Кабінету Міністрів України N590 від 27 квітня 2006 р.
Всього на користь ОСОБА_1 з позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1 137 гривень 81 копійка (637.81 + 500 = 1 137.81).
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, апеляційний суд вважає, що відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, судом першої інстанції був неправильно застосований матеріальний закон і порушений процесуальний закон, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення в цій частині, яким необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1 137 гривень 81 копійку.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 7 липня 2010 року в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу скасувати.
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1 137 гривень 81 копійок (одна тисяча сто тридцять сім гривень 81 копійка).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: