Справа 22-17214-2010 Суддя 1 інстанції Шестопалова Я.В.
Категорія 30 Доповідач Новосядла В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Алексєєва А.В., Принцевської В.П.,
при секретарі Красавіній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 14 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», відкритого акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький металургійний завод», Донецької міської ради, Управління житловим господарством Донецької міської ради, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
В С Т А НО В И В :
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 14 липня 2010 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, до Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», відкритого акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькій металургійний завод», Донецької міської ради, Управління житловим господарством Донецької міської ради, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 032 гривні і моральної шкоди у розмірі 25 000 гривень.
Не погодившись із рішенням суду, позивачі принесли апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити їх позов в межах заявлених вимог.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції позивачі вважають те, що:
- відмовляючи у задоволенні позову про стягнення матеріальної і моральної шкоди з Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», судом першої інстанції не було враховане те, що вказана організація була створена на підставі розпорядження Донецького міського голови від 28 лютого 2008 року і їй був переданий на баланс будинок, в якому проживають позивачі. Приймаючи на баланс вказаний будинок, Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» прийняло на себе всі зобов*язання колишнього балансоутримувача цього будинку, у тому числі зобов*язання, які виникли через неналежне виконання КП «ЖЕК №2» своїх обов*язків щодо утримання будинку,
- висновок суду першої інстанції про те, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» не є правонаступником КП «ЖЕК №2», на думку позивачів ніяким чином не впливає на чинність його обов*язків по утриманню вказаного будинку, оскільки виникнення цих обов*язків не пов*язано із фактом реорганізації колишнього балансоутримувача, оскільки це підприємство було створено з метою утримання житлового фонду,
- судом першої інстанції було неправильно застосовано статтю 1166 ЦК України, яка передбачає настання відповідальності за спричинену шкоду при наявності чотирьох обов*язкових умов, оскільки ця стаття може бути застосована лише для внедоговірних правовідносин, а житлово-комунальні послуги надаються на договірних засадах,
- необґрунтованим є висновок суду щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 з тих підстав, що він не є власником квартири, а тому немає права на відшкодування шкоди. Однак поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що він зареєстрований в цій квартирі і несе витрати по утриманню квартири, а тому також має право на відшкодування шкоди,
- судом першої інстанції безпідставно притягнуто до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3, оскільки він зареєстрований в квартирі, але не проживає в ній з вересня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачів та представника Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
28 березня 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приватизована квартира АДРЕСА_1 (а.с.292-293).8 вересня 2004 року ОСОБА_2 подарував належну йому 1\3 частину квартири ОСОБА_1 ( а.с.52).
На теперішній час ОСОБА_1 є власником 2\3 частин квартири, а ОСОБА_3 є власником 1\3 частини квартири.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15 вересня 2009 року квартира має підвищений рівень вологості, яка обумовлена незадовільною роботою вентиляції. У квартирі є плісень, на стінах в деяких місцях відслоєні шпалери, наслідки залиття квартири. Вказані дефекти виникли через незадовільну роботу системи вентиляції і опалення, а також внаслідок залиття квартири і не є наслідком неправильної експлуатації квартири її власниками (а.с. 346-350).
Вартість відновлювального ремонту у квартирі складає 13 864 гривні (а.с.107-110).
Починаючи з 2003 року позивачі неодноразово звертались до комунального підприємства «ЖЕК №2», який був балансоутримувачем цього будинку, щодо незадовільного стану квартири і просили усунути недоліки, які були спричинені пошкодженням квартири.
Рішенням Донецької міської ради № 21\32 від 18 липня 2008 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №2 Ленінського району м. Донецька» було реорганізовано шляхом приєднання до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №3 Ленінського району м. Донецька» (а.с.374).
Цим же рішенням Донецької міської ради передбачено, що комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №3 Ленінського району м. Донецька» є правонаступником усіх майнових прав та обов*язків комунального підприємства «ЖЕК №2 Ленінського району м. Донецька».
Рішенням Донецької міської ради від 20 лютого 2009 року було реорганізовано Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №3 Ленінського району м. Донецька» шляхом приєднання до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька» і останнє підприємство було визнано правонаступником усіх майнових прав та обов*язків комунального підприємства «ЖЕК №3 Ленінського району м. Донецька (а.с.376).
У відповідності до вимог частини 1 статті 33 ЦПК України, суд першої інстанції притягнув до участі у справі комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька».
Рішенням Донецького міського голови від 11 вересня 2006 року було створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» (а.с.204).
28 лютого 2008 року на підставі розпорядження Донецького міського голови комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька» був переданий на баланс комунальному підприємству «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» будинок, у якому проживають позивачі (а.с.203).
Виходячи із аналізу Статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» вказана організація не є правонаступником прав та обов*язків попередніх балансоутримувачів будинків (а.с.381-389).
Крім того, шкода завдана позивачам мала місце до утворення комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» і передачі будинку позивачів на баланс цьому підприємству.
Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідальність за шкоду, завдану позивачам повинний нести правонаступник прав та обов*язків комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 Ленінського району м. Донецька» - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 4 Ленінського району м. Донецька».
Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення, або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Однак, позивачі настоюють на своїх вимогах про стягнення матеріальної і моральної шкоди з Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», яка була утворена 28 лютого 2008 року і якій комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора № 4 Ленінського району м. Донецька» був переданий на баланс будинок, у якому вони проживають (а.с.203-204).
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, які суд першої інстанції ретельно перевірив, дав їм правову оцінку і правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди до комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», оскільки шкода була завдана майну позивачів до утворення цього підприємства.
Оскільки позивачі заперечують проти стягнення матеріальної і моральної шкоди з комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька» (правонаступника КП «ЖЕК №2 Ленінського району м. Донецька»), то у суду першої інстанції не було правових підстав для стягнення відшкодування шкоди з цього відповідача.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення матеріальної і моральної шкоди постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
Однак із мотивувальної частини рішення підлягає виключенню посилання на статтю 1166 ЦК України, оскільки вказана стаття не може буди застосована для договірних правовідносин.
Керуючись статтями 309, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Виключити із мотивувальної частини рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 14 липня 2010 року посилання на статтю 1166 ЦК України.
В іншій частини рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: