Справа 22-15377-2010 Суддя 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія Доповідач Новосядла В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Алексєєва А.В., Санікової О.С.,
при секретарі Крівцові В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Донецька про виключення майна з опису та зняття арешту з квартири,
В С Т А НО В И В :
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 15 червня 2010 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Донецька про виключення майна з опису та зняття арешту з квартири.
Не погодившись із рішенням суду, позивачка принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме:
- після втрати державною виконавчою службою виконавчого листа, у виконавчої служби не було законних підстав для відкриття нового виконавчого провадження,
- висновок суду першої інстанції про те, що позивачка не довела те, що квартира є власністю позивачки є неправильним, оскільки вона довела вказані обставини,
- відмовляючи у задоволенні позову про виключення майна із опису, судом першої інстанції було порушено право позивачки на власність, яке згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України є непорушним,
- судом не було враховано, що частка ОСОБА_2 із спільного майна виділена не була, а тому, виходячи із судової практики та рекомендацій пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спорах про виключення майна із опису» не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні,
- при вирішенні питання про належність описаного майна на правах приватної власності суду необхідно було керуватись Законом України «Про власність» та нормами Сімейного Кодексу,
- виходячи із того, що на утриманні подружжя ОСОБА_2 є неповнолітня дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1, квартира підлягає виключенню із опису і з неї повинен бути знятий арешт.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки і відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає часткову задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову про виключення квартири із акту опису і зняття арешту, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою і її представником не було доведено, що квартира придбана не за гроші, добуті злочинним шляхом, а є власністю позивачки.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться у шлюбі з 30 жовтня 1973 року.
22 липня 1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 купили двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 14 січня 2003 року ОСОБА_2 був засуджений за частиною 3 статті 189 КК України до п*яти років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна.
В провадженні відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Донецька знаходиться на виконанні виконавче провадження по примусовому виконанню вироку суду на підставі дублікату виконавчого листа № 1-102 від 4 лютого 2008 року про конфіскацію майна (а.с.39-40).
Позивачка просить виключити квартиру із акту опису посилаючись на те, що вказана квартира є сумісною власністю подружжя, оскільки була куплена у період шлюбу із відповідачем, що підтверджується договором купівлі-продажу.
Крім того, одночасно із вимогами про визнання квартири сумісною власністю подружжя, позивачка зазначає, що ця квартира є її особистою власністю з тих підстав, що квартира була куплена за гроші від продажу її двокімнатної квартири у Молдавії.
В апеляційній скарзі позивачкою наводяться доводи щодо незаконності відкриття виконавчого провадження, неправомірної відмови суду у знятті арешту з квартири, однак такі позовні вимоги ОСОБА_1 не заявлялись і тому не можуть бути предметом дослідження апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» №6 від 27 серпня 1976 року з подальшими змінами, відповідачами по вказаній категорії цивільних справ повинні бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція . У разі оскарження дій державного виконавця щодо неправильності включення майна в опис відповідачем є державний виконавець.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, відповідачами у цій справі повинні бути боржник та відповідна державна податкова інспекція.
Позовні вимоги до державної податкової інспекції не заявлялись, хоча участь її у судовому процесі є обов*язковою.
Вказані обставини свідчать про те, що судом першої інстанції був неправильно застосований матеріальний і процесуальний закони.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Оскільки у апеляційного суду при перегляді справи в апеляційному провадженні немає повноважень на притягнення до участі у справі відповідної державної податкової інспекції , а участь її у судовому процесі як представника держави (на користь якої конфісковано майно) є обов*язковим і позовні вимоги до державної податкової інспекції повинні розглядатись одночасно з вимогами до боржника, то у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Донецька про виключення майна з опису та зняття арешту з квартири необхідно відмовити.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 15 червня 2010 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Донецька про виключення майна з опису та зняття арешту з квартири, ВІДМОВИТИ.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: