Справа N 22ц 7709 – 2010 року. Головуючий 1 інстанції Подзігун Г.В.
Категорія – 34. Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.
У Х В А Л А
іменем України.
26 жовтня 2010 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Самчишиної Н.В. та Кушнірової Т.Б.,
із секретарем судового засідання Петровською О.С.,
з участю:
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника відповідача – ОСОБА_3 переглянула рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2010 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-
у с т а н о в и л а :
8 лютого 2010 року ОСОБА_2 пред’явив зазначений позов, який обгрунтовував наступним.
Він є власником автомобіля “Ауді-100” реєстраційний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_4 – власником автомобіля HYUNDAI ELANTRA з реєстраційним номером ВЕ7012АК.
21 березня 2009 року в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася з вини відповідача, його автомобілю завдано технічних пошкоджень у зв’язку з чим той потребував відновлювального ремонту, вартість якого за висновком автотоварознавського дослідження від 9 квітня 2009 року, становить 6 245 гривень 70 копійок.
Посилаючись на відмову ОСОБА_4 відшкодувати вартість ремонту добровільно, просив стягнути відшкодування за судовим рішення.
Крім того, він втратив 8 400 гривень доходу від надання свого автомобіля в оренду, а також вимушений був витратити 547 гривень 61 копійку на оцінку та огляд пошкодженого автомобіля, 2 500 гривень - на правову допомогу, 1 047 гривень - на вчинення судових витрат, 8 гривень – на оплату банківських послуг при оплатах судових витрат, морально страждав від пережитого.
У зв’язку з наведеним просив компенсувати за рахунок відповідача вартість ремонту, понесені витрати та утрачену вигоду й стягнути 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача визнав позов на суму 5 520 гривень, в решті вважав його необґрунтованими.
Рішенням місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2010 року позов задоволено частково, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто 13 941 гривню 31 копійку на відшкодування збитків, 1 500 гривень на відшкодування моральної шкоди і 267 гривень судових витрат.
У задоволені решти вимог відмовлено за їх безпідставністю
Представник відповідача ОСОБА_3 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просив його змінити, зменшивши розмір стягнення.
Скаргу обгрунтовував невідповідністю висновків суду обставинам справи і положення чинного цивільного законодавства.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхили і залишити оскаржене рішення без змін, оскільки місцевий суд постановив з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд виходив з того, що винними діями відповідача пошкоджено автомобіль позивача, у зв’язку з чим транспортний засіб потребує ремонту, вартість якого становить 6 245 гривень 70 копійок. Оскільки заподіювач збитків не бажає їх відшкодовувати добровільно, то відшкодування слід стягнути за судовим рішенням.
Крім тогою, через зазначені дії відповідача позивач вимушений був припинити достроково дію договору оренди автомобіля, через що не отримував орендної плати, а також поніс витрати на огляд та оцінку пошкоджень автомобіля, оплатив послуги банківської установи, морально страждав.
За такого, він, відповідно до статей 22-23, 1166-1167 ЦК України, повинен відшкодувати завдану позивачеві майнову шкоду та моральні страждання, а також судові витрати, відповідно до задоволеної частини вимог.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з названими обставинами та правовідносинами, висновки суду 1 інстанції щодо них і результату вирішення вважає вірними, обґрунтованими й законними.
Так, згідно зі статями 22, 23, 1166 - 1167 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
? 1) втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки);
? доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Особа має право і на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає :
• 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
• 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
• 3) у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи;
• 4) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України, коли шкода відшкодовується незалежно від вини.
Із ксерокопій постанови місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2009 року (а.с.– 4); постанови місцевого Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2009 року (а.с. – 5); постанови апеляційного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2009 року (а.с. – 6-7); звіту автотоварознавського дослідження від 9 квітня 2009 року (а.с.– 18 - 32); договору оренди автомобіля та договору про його припинення (а.с. – 40, 43); довідки про розрахунки (а.с. - 41); ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що з вини відповідача позивачеві було завдано збитки у розмірі 6 801 гривня 31 копійка, він утратив 7 140 гривень доходу від здачі автомобіля в оренду, вимушено ніс витрати на збирання доказової бази для звернення до суду з даним позовом та судові витрати, морально страждав.
Названі обставини потягли виникнення позадоговірного зобов’язання за змістом якого і, відповідно до статей 22-23, 1166-1167 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачеві завдану майнову та моральну шкоду у виписаному, об’єктивно-доведеному вище розмірі, а саме, 13 941 гривня 31 копійка.
Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги у частині стягнення майнової шкоди немає.
Вірним є висновок суду і щодо необхідності відшкодування позивачеві відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням належного тому майна.
Враховуючи характер і тривалість страждань позивача, стан його здоров’я на тепер, наслідки пошкодження автомобіля, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, форму вини безпосереднього заподіювача шкоди та мотиви його дій, місце та обставини їх вчинення - достатнім розміром компенсації моральної шкоди, на думку колегії була б грошова сума у 1 500 гривень.
Оскільки названу суму стягнув і місцевий суд, то підстав для скасування рішення і в цій частині теж немає.
Стосовно посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на те, що позивач не довів упущено вигоди, то воно є безпідставним, оскільки у матеріалах справи є дійсні нотаріально посвідчені договори найму транспортного засобу, укладені між ОСОБА_2 і товариством з обмеженою відповідальністю “ОРТ-ЮГ”, та договір між ними ж про припинення цього договору, з яких вбачається, що на підставі першого договору наймодавець щомісячно отримував орендну плату у розмірі 2 400 гривень, а після його припинення, такий заробіток втратив. За такого утрачений заробіток підлягав відшкодуванню за рахунок винної в заподіянні шкоди особи.
Що ж до витрат на збір доказів, то вони теж підлягали відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки їх необхідність викликана саме його протиправною поведінкою.
Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді: