Справа №22ц-6897/10 Головуючий в 1 інстанції:
Охтень А.А.
Категорія № 24
Доповідач: Приходько Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 14 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Приходько Л.А.
суддів Цукановій І.В.
Полікарповій О.М.
при секретарі Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2010 року в справі
за позовом
комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2010 року позов КП «Міськтеплокомуненерго» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Міськтеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 24.09.2008 року по 01.06.2010 року в сумі 2136.40грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.
Заперечуючи проти апеляційної скарги представник КП «Міськтеплокомуненерго», Жигалов Ю.С., зазначив, що рішення суду на його думку, є законним та обґрунтованим. Просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суд залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтями 20, 21 зазначеного Закону визначені права та обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов’язком – оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов’язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1.
08 листопада 2001 року між позивачем та ОСОБА_3 укладений договір про надання населенню послуг з теплопостачання (а.с.6), строком на один рік. Пунктом .9.1.1 Договору визначено, що якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не висловлювала наміру внести до нього зміни або доповнення, він продовжується на наступний рік.
Будь-яких доказів щодо фіктивності Договору про надання послуг з теплопостачання, відповідачем в порушення вимог ст. 60 ЦПК України суду не надано.
З часу укладення договору по час розгляду справи, в опалювальний період, КП «Міськтеплокомуненерго» надає ОСОБА_3 послуги з теплопостачання, і вказана обставина визнана представником відповідача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Проте відповідач, в порушення вимог ст.ст. 67,68 ЖК України, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від24.01.2006 року №45 та в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 року №5, а також ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» своєчасно не оплатив надані йому послуги з теплопостачання, у зв’язку із чим за період з жовтня 2008 року по червень 2010 року виникла заборгованість у сумі 2136.40грн.
Доводи апелянта щодо внаслідок відсутності договірних відносин між сторонами відповідач не має обов’язку сплачувати за житлово-комунальні послуги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки послуги з теплопостачання фактично надавалися, а обов’язок укладення договору на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги, відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладений на споживача. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність договірних відносин між сторонами.
Письмове звернення відповідача до КП «Місьтеплокомуненерго» про відключення його квартири від мережі теплопостачання, не є підставою, визначеною законом, для звільнення від оплати за надані житлово-комунальні послуги.
Порядок відключення житлових приміщень від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання визначений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4, відповідно до якого питання щодо відключення споживача від отримання послуг централізованого опалення вирішується органом місцевого самоврядування або створеною місцевим органом виконавчої влади постійно діючою міжвідомчою комісією, а не комунальним підприємством яке надає послуги з централізованого теплопостачання.
Ухвалюючи рішення суд з достатньою повнотою з’ясував дійсні обставини справи, дослідив надані докази, яким дав належну оцінку та постановив законне та обґрунтоване рішення .
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 205,303,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: