АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-559 2010 року Категорія: ст.307 ч.2 КК України
Головуючий у першій інстанції Разумовська О.Г.
Доповідач апеляційного суду Значок І.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Царюка В.В.
суддів Пісного І.М., Значок І.С.
за участю прокурора Баранкевича С.О.
захисника ОСОБА_3
“09” вересня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4. на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, раніше судимий: 25.06.2008 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 УК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
- засуджений:
- за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі;
- за ст. 263 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.06.2008 року, остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
За вироком суду, ОСОБА_4 у не встановлений час і місці, з метою подальшого збуту та для особистого вживання, незаконно придбав 11,1 грам канабісу.
Двічі, 18 лютого 2009 року, близько 16 годин 55 хвилин, та 21 березня 2009 року близько 17 годин 10 хвилин, біля будинку № АДРЕСА_3, ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_5 щоразу по 2,5 грами особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс, за грошову винагороду в розмірі 60 грн.
21.03.2009року, ОСОБА_4, незаконно зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 6,1 грами без мети збуту.
Крім того, за місцем свого проживання – в будинку №АДРЕСА_1, ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу бойові припаси – патрони 5,6 мм у кількості 49 штук, які, 21.03.2009 року були вилучені працівниками міліції.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування. Стверджує, що матеріали оперативних закупок були сфальсифіковані працівниками міліції, так як закупник ОСОБА_5 є працівником міліції. Посилається на те, що 18.02.2009р. він знаходився за межами міста Миколаєва. Вважає, що органом досудового слідства безпідставно виділені матеріали справи у відношенні ОСОБА_6, у якого він придбавав наркотичний засіб.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляції, засудженого, який підтримав апеляцію та уточнив свої вимоги щодо направлення справи на додаткове розслідування лише в частині засудження за ч.2 ст.307 КК України, думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, що як і кваліфікація дій за ч.2 ст.309, та ч.1 ст.263 КК України ніким із учасників процесу не оспорюється.
Висновки суду щодо доведеності вини в частині засудження ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України, що оспорюється апелянтом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку доказами.
Так, з пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що 18.02.2009року, на запрошення працівників міліції вони приймали участь у якості понятих при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_4 При цьому у їх присутності закупнику були видані помічені гроші в сумі 60 грн. для придбання наркотичного засобу. Після чого, всі учасники оперативної закупки під’їхали до обумовленого місця, звідки ОСОБА_5, тобто закупник, підійшов до приватного будинку по АДРЕСА_2, звідки вийшов засуджений. Вони про щось розмовляли, після чого закупник пішов в район будинку №АДРЕСА_3, де через деякий час знову до нього підійшов засуджений. Після чого, закупник підійшов до автомобіля, де знаходились учасники закупки і видав паперовий пакунок з речовиною рослинного походження, яку він придбав у ОСОБА_4
З пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що 21.03.2009року, на запрошення працівників Заводського РВ УМВС вони приймали участь у якості понятих при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_4 При цьому у їх присутності закупнику були видані помічені гроші в сумі 60 грн. для придбання наркотичного засобу. Після чого, всі учасники оперативної закупки під’їхали до обумовленого місця, звідки ОСОБА_5, пішов в район будинку №АДРЕСА_3, де зустрівся із засудженим. Вони про щось розмовляли, а потім ОСОБА_4 відійшов від нього у бік вул. Київської, а коли повернувся, вони із закупником чимось обмінялись і розійшлись. Після чого, закупник підійшов до автомобіля, де знаходились учасники закупки, і видав паперовий пакунок з речовиною рослинного походження, придбаною у ОСОБА_4
Свідок під псевдонімом «ОСОБА_5.» у судовому засіданні підтвердив, що двічі 18.02. та 21.03.2009 року він добровільно приймав участь у оперативній закупці канабісу у ОСОБА_4 З цією метою працівники міліції видавали йому помічені гроші у сумі по 60 грн. За вказані кошти, фактично в районі буд.№АДРЕСА_3, він придбавав канабіс у ОСОБА_4 та видавав його працівникам міліції.
Показання вказаних свідків повністю узгоджуються із письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні, а саме: постановами від 11.02. та 11.03.2009 року про проведення оперативних закупок наркотичного засобу канабісу у ОСОБА_4, з участю особи під псевдонімом «ОСОБА_5.» (а.с.3, 61);
- даними огляду закупника безпосередньо перед проведенням закупок та вручення йому грошей у сумі щоразу по 60 грн., помічених спецзасобом, які зафіксовані відповідно у протоколах огляду закупника та помітки грошових знаків (а.с.6-8, 63-65);
- даними протоколів оперативних закупок, про те, що в результаті проведення вказаних оперативних заходів, «ОСОБА_5.» видав працівникам міліції придбану у ОСОБА_4 речовину рослинного походження;
- даними обшуку, зафіксованими у протоколі вказаної слідчої дії, в ході якого у ОСОБА_4 вилучено речовину рослинного походження у паперових згортках. Крім того при освітленні люмінесцентною лампою рук ОСОБА_4 та вилучених у нього грошей, а саме купюри номіналом 10 грн., вони світились плямами жовтого кольору (а.с.52);
- висновками експерта №773 від 5.05.2009р. та №419 від 19.03.2009р., згідно з якими речовини рослинного походження, добровільно видані ОСОБА_5 та вилучені при обшуку у ОСОБА_4 відносяться до особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу. Вага вилученого у ОСОБА_4 канабісу, у сумі складає 6,1грами (а.с.40, 151).
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні давав суперечливі показання. Спершу, визнавав факти збуту канабісу ОСОБА_5, а в подальшому змінив свою позицію. Заперечував причетність до збуту наркотичного засобу, заявивши про застосування до нього зі сторони працівників міліції недозволених методів слідства, внаслідок чого він обмовив себе.
Однак, ця заява засудженого не знайшла свого підтвердження в ході перевірки, проведеної прокуратурою Заводського району, за результатами якої у порушенні кримінальної справі відносно працівників Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області було відмовлено.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дав вірну оцінку вказаним доказам та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, особою яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.
Суд дав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що 18.02.2009р. вони разом із засудженим цілий день перебували в м.Одесі, вказавши, що ці пояснення спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 про те, що останній купляв канабіс у той день саме у засудженого.
Крім того, сам засуджений про обставини, на які вказують свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснень не давав.
З цих же підстав, доводи апелянта про його алібі за фактом збуту наркотичного засобу 18.02.2009р. є неспроможними.
Доводи апелянта про неправильне виділення матеріалів справи відносно ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки таке виділення не вплинуло на всебічність, повноту і об’єктивність досудового та судового слідства відносно засудженого.
Крім того, в апеляції засудженим не зазначено яким чином виділення в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_6 тягне за собою необхідність повернення на додаткове розслідування даної кримінальної справи.
Доводи засудженого про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи органами досудового слідства є безпідставними, оскільки, докази, які покладені в основу вироку, були ретельно перевірені в судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Порушень кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового та судового слідства не встановлено.
Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, його позитивну характеристику.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про призначення покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України, у виді позбавлення волі в мінімальних розмірах строку покарання, передбаченого законом за вчинений злочин, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Разом з тим, при призначенні покарання за сукупністю вироків суд допустив невірне застосування положень ст.71 КК України.
Так, з резолютивної частини вироку вбачається, що суд застосував принцип часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.06.2008 року, та остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців без конфіскації майна. Тобто, фактично суд замість приєднання частково не відбутої частини покарання за попереднім вироком, приєднав його повністю.
Тому колегія суддів, визнає за необхідне виправити цей недолік. Вирок у частині призначення покарання за ст.71 КК України змінити та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці без конфіскації майна, тобто відповідно до принципу складання покарань, застосованого судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2010 року, відносно ОСОБА_4 в частині призначення покарання змінити.
На підставі ст..71 КК України за сукупністю вироків вважати ОСОБА_4 засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці без конфіскації майна.
В решті зазначений вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: