Справа № 11-541/10р. Головуючий І-ї інстанції
Категорія: ч.2 ст. 162 КК України Рудяк А.О.
ч.2 ст. 296 КК України Доповідач апеляційного суду
ч.1 ст. 162 КК України Маркова Т.О.
ч.1 ст. 186 КК України
ч.2 ст. 15 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Погорєлової Г.М.
суддів: Пісного І.М., Маркової Т.О.
за участю прокурора: Баранкевича С.О.
захисника: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4, на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Комсомольське, Миколаївського району Миколаївської області, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,-
засуджений:
- за ч. 2 ст. 162 КК України до 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України суд зобов’язав засудженого ОСОБА_4 обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, раніше судимий: 21.05.2009 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України, справа закрита за ст.ст. 447-449 КК України ,-
засуджений:
- за ч. 2 ст. 162 КК України до 3 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України суд зобов’язав засудженого ОСОБА_5 обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
За вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винним у тому, що 26.02.2010 року, біля 21 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне проникнення в домоволодіння ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відкрито, в присутності ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_11, шляхом пошкодження замку вхідної двері, проникли в середину вказаного приміщення.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 підійшовши до ОСОБА_10 та діючи безпричинно, з хуліганських спонук, проявляючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю та цинізмом, намагався вдарити останнього, але не поціливши, впав разом з ОСОБА_10 на підлогу, де продовжили бійку.
В цей час до ОСОБА_5 та ОСОБА_10 підійшов ОСОБА_4 і діючи з хуліганських спонук, проявляючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю та цинізмом, розпочав наносити удари ногами та руками по тулубу та кінцівкам ОСОБА_10, тим самим надавши можливість ОСОБА_5 підвестися з підлоги, який піднявшись, також почав побиття руками і ногами, лежачого на підлозі, ОСОБА_10. Закінчивши побиття ОСОБА_10, ОСОБА_5, зайшов до однієї з кімнат, перекинув стіл та відірвав від нього ніжку, і разом з ОСОБА_4 розпочав розмахувати нею перед присутніми, в приміщені, особами, при цьому погрожуючи їм застосувати фізичне насилля, після чого біля 22 години 00 хвилин ОСОБА_5 і ОСОБА_4 покинули приміщення.
В результаті бійки, згідно висновку судово-медичної експертизи № 591 від 23.03.2010 року, ОСОБА_10 були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Того ж дня, біля 22 години 30 хвилин, ОСОБА_5, повернувшись до домоволодіння ОСОБА_6, за вказаною адресою, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, зайшов до однієї з кімнат та в присутності ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вирвав вмонтовану у стіну чавунну батарею опалення, після чого намагаючись покинути разом з викраденим місце злочину не зміг довести свій приступний намір до кінця, оскільки перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння не в змозі був винести викрадене і тому залишив батарею на подвір’ї зазначеного будинку.
В апеляції ОСОБА_4 просить змінити вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2010 року та пом’якшити призначене судом покарання, скоротивши іспитовий строк до 1 року.
Вважає, що зазначений вирок є необ’єктивним і тому підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. На думку апелянта, суд, призначаючи покарання, не врахував в повній мірі ряд обставин, які могли б суттєво вплинути на його рішення, а саме: визнання ним вини, знаходження на його утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах відповідають фактичним обставинам та підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами і є обґрунтованими.
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст. 162 ч. 2, 296 ч. 2 КК України.
Призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених засудженим злочинах, даним про його особу та обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання, а тому відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Доводи в апеляції засудженого про скорочення тривалості іспитового строку, встановленого судом при призначені покарання із застуванням ст. 75 КК України безпідставні.
Як вбачається із матеріалів справи, достатніх підстав для скорочення тривалості цього строку засудженому, який ніде не працює, характеризується негативно, скоїв злочини середньої ступені тяжкості, немає.
Доводи засудженого про знаходження на його утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_5 не є підставами для зміни вироку, оскільки ця обставина не перешкоджає ОСОБА_4 відбувати призначене судом покарання з випробуванням та виконувати покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення. Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2010 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни.
Головуюча:
Судді: