Справа 22ц -830 / 2006                          Головуючий у першій інстанції

Категорія    цивільна                              Морозов О.Б.

Доповідач - суддя Горобець Т.В

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 червня 2006 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у

складі:

Головуючого судді.               Бойко О.В.

Суддів:                                     Горобець Т.В., Школьного В.В.

При секретарі                         Мехед ТА.

З участю ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинено залиттям квартири,

Встановив:

11 січня 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди. Вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 безпідставно на протязі 2001-2005 років звинувачує їх в залитті її квартири, звертається зі скаргами на них до керівництва УМВС України в Чернігівській області, співробітниками якого вони являються. Ці безпідставні скарги завдають їм моральних страждань, які вони оцінили в сумі 350 грн.

ОСОБА_1 звернулась до позивачів з зустрічним позовом про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1500 грн. які необхідні для ремонту квартири після її залиття відповідачами в серпні 2002 року та листопаді 2004 року, а також про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

В процесі розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зменшили свої вимоги до 10 грн., а ОСОБА_1 уточнила розмір матеріальної шкоди, виходячи з висновку спеціаліста НОМЕР_1 зменшила її до 808 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовлено в зв'язку з недоведеністю спричинення моральної шкоди неправомірними діями ОСОБА_1

Рішення за зустрічним позовом ОСОБА_1 мотивоване пропуском нею строку позовної давності по епізоду за серпень 2002 року. Клопотання про поновлення строку не заявлялось. Стосовно залиття кухні 30.11.2004 року, як вказувала позивачка, даний факт судом визнано недоведеним.

З таким рішенням суду першої інстанції не погодилась ОСОБА_1 і звернулась з апеляційної скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні її позову, та постановити нове рішення, задовольнивши її позовні вимоги. Зазначає, що суд неправильно застосував закон про строк позовної давності та порушив ст. 261 п. 1 ЦК України

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з'явились.

ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав

По справі встановлено, що ОСОБА_1 вказує про перше залиття квартири, яке мало місце 10.08 2002 року /а. с. 24/.

Відповідно і до ст. 256, 257 ЦК України в редакції 2004 року та ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року строк для звернення до суду за захистом порушеного права визначено 3 роки.

ОСОБА_1 до суду звернулась вперше 09 лютого 2006 року і клопотання про поновлення цього строку в суді не заявляла.

Друге залиття квартири за заявою ОСОБА_1мало місце 30.11.2004 року проте, відповідачі такий факт не визнають, а позивачка не надала суду достатніх належних доказів на підтвердження залиття її квартири з вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом закону про строки позовної давності, колегія вважає вони не заслуговують на увагу оскільки навіть з моменту визнання шкоди ОСОБА_2 в грудні 2002 року про що стверджує ОСОБА_1, строк позовної давності для звернення до суду збіг в рудні 2005 року, а позов подано 09 лютого 2006 року.

За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного по суті та законного рішення.

Керуючись ст. 303, 304, 305, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова 14 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили.