Справа № 2а-229/10

                                У Х В А Л А

                                         ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    01 листопада 2010 року.                                        смт.  Царичанка.

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, Ритов В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправною бездіяльності  та  зобов’язання вчинити певні дії,

                                                      В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі (надалі УПФУ), в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по дату винесення рішення у справі  та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну доплату до пенсії  за вказаний період.

    На обгрунтування позовних вимог зазначила, що він являється дитиною війни і згідно ст. 6 Закону України № 2195-1У від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006 року їй повинно виплачуватися щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але така    допомога їй не виплачувалась.

    Відповідно до ст. ст. 99 КАС України встановлюється шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових  актів вищої сили, Законів України і про належні їй, як дитині війни, виплати повідомлено не було, а тому про факт порушення її прав їй стало відомо лише після     висвітлення рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010 року.

    Сторони в судове засідання не з'явились, звернулися з заявами про розгляд справи у їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, відповідач позову не визнала.

    Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Оскільки рішення Конституційного Суду України було офіційно оприлюднено у „Віснику Конституційного Суду України” № 4 від 07.11.2007 року, то позивач, на думку суду, саме з тієї дати повинна була дізнатися про порушення своїх прав. З адміністративним позовом вона звернувся до суду лише 30.09.2010 року, пропустивши передбачений законом шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів за  період до 30 березня  2010 року.

    Відповідно до  статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

    Наведені позивачем причини пропуску процесуального строку не можна визнати поважними, оскільки будь-які об’єктивні чи суб’єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо вона вважала, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси.  Час ухвалення рішення Конституційним Судом України, на яке посилається позивач у позовній заяві, та його опублікування не ставить, на думку суду, в залежність від цього виникнення у позивача права на звернення до суду.

    Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів щодо вимог за 200, 2008, 2009, 2010  роки та зобов'язання відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 30 березня 2010 року слід залишити без розгляду.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 128, 158-163 КАС України, суд

                                                              У Х В А Л И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі в частині відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів щодо вимог за 2007, 2008, 2009, 2010 роки та зобов'язання відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 30 березня 2010 року залишити без розгляду.

    Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

    Суддя                                                            В.І.Ритов.