Справа № 2а-165/10

                                                    ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року.                                          Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                    В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом до  інспектора адмінпрактики ВДАІ Царичанського району ОСОБА_2, третя особа УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, в якому  просить скасувати як незаконну постанову серії АЕ № 237854  від 28.06.2010  року про накладення на нього адміністративного стягнення.

    На обгрунтування позовних вимог вказав, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він 28 червня 2010 року, о 13 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем  ВАЗ-21043 н.з. НОМЕР_2, в с. Івано-Яризівка Царичанського району  по вул.. Дніпропетровській, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборонено” та проїхав, не зупинившись перед знаком, чим порушив Правила дорожнього руху.

    Постанову вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

    1. Постанова складена особою, яка не мала підтверджені документально повноваження на розгляд справи про адміністративне правопорушення від імені органів внутрішніх справ (міліції), підпис посадової особи не засвідчено гербовою печаткою органу внутрішніх спав. Постанова винесена з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, складений тією ж особою, що винесла постанову, з чого робиться висновок, що відповідач діяв самоправно, зловживаючи службовим становищем, коли складав протокол, а потім і виносив постанову на підставі цього протоколу.

    2. Постанову винесено без проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення з дотриманням приписів Глави 22 КУпАП щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, не роз’яснено та не забезпечено реалізацію прав особи згідно статті 268 КУпАП, не надано  можливості скористатися правовою допомогою, у постанові не наводяться його пояснення і ставлення до вчиненого, пояснення свідків та інші докази його вини.

    3. У постанові зазначено, що його покарано штрафом в розмірі 255 грн., а частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не в гривнях.

    4. Він не скоював правопорушення, а зупинився, проїхавши знак 2.2. на 1-2 метри. Відповідачу повідомив, що знак встановлено з грубим порушенням ДСТУ 4100-2002, оскільки він повинен бути установлений у місці, з якого для водія транспортного засобу, що зупинився, забезпечено видимість транспортних засобів, які рухаються дорогою, що перетинається.

    Крім того, згідно Інструкції № 1111 МВС України від 13.11.2006 року „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (Зареєстровано Мін’юст України від 29.11.2006 № 1243/13117) „Забороняється зупиняти транспортні засоби на ділянках доріг з обмеженою видимістю до і після повороту, безпосередньо перед перехрестями, у зоні залізничних переїздів та в інших небезпечних місцях, за винятком випадків необхідності їх невідкладного зупинення для уникнення настання тяжких наслідків”. Його ж зупинили на перехресті.

    В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.

    Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху, не зупинився перед знаком 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено".

    Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не звернувся.

    Вислухавши пояснення позивача, відповідача, перевіривши справу та продивившись  наданий відповідачем відеозапис правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

    Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    В судовому засіданні встановлено, що 28 червня 2010  року у відношенні ОСОБА_1  інспектором адмінпрактики ВДАІ Царичанського району капітаном міліції ОСОБА_2  було складено адміністративний протокол серії АЕ № 237854 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122  КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а. с. 7, 6).

    Як вбачається із вказаної постанови, ОСОБА_1 28 червня 2010 року в с. Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області на вулиці Дніпропетровській, керуючи автомобілем ВАЗ – 21043 н.з. НОМЕР_2, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" та проїхав, не зупинившись перед знаком.

    Дану обставину в судовому засіданні підтвердив відповідач ОСОБА_2 і ця ж обставина зафіксована на відеоз'йомці, яку в присутності сторін було проглянуто в судовому засіданні і на якій зафіксовано автомобіль позивача, який проїхав дорожній знак приблизно на 1-2 метри, після чого позивач пояснив, що про це він зазначив у позовній заяві.

    Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, доказав у судовому засіданні, що позивач 28 червня 2010 року допустив порушення вимог 2.2 Правил дорожнього руху", за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.

    Згідно п. 2.2 додатку 1 Правил дорожнього руху забороняється проїзд без зупинки  перед розміткою 1.12 (стоп-лінія) (додаток 2), а якщо вона відсутня – перед знаком "Проїзд без зупинки заборонено".

    Позивач як у позовній заяві, так і в судовому засіданні зазначив, що дорожній знак встановлено з порушенням вимог ДСТУ 4100-2002, а тому в його діях порушень Правил дорожнього руху немає.

    Суд не приймає до уваги зазначений довід, оскільки відповідач, як працівник ДАІ, дорожніх знаків не встановлює, а слідкує за тим, щоб учасники дорожнього руху їх виконували. Більш того, відповідач надав суду довідку начальника філії "Царичанський райавтодор" про те, що дорожній знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" установлений в с. Івано-Яризівка у відповідності до вимог ДСТУ 4100 та "Технічних правил ремонту та утримання автодоріг".

    Суд вважає, що наведені позивачем у позовній заяві доводи на скасування постанови, як то: складання постанови особою, яка не мала документального підтвердження повноважень на розгляд справи,  підпис посадової особи не  засвідчено гербовою печаткою,  постанова винесена з посиланням на адміністративний протокол, складений тією ж посадовою особою,  адміністративне стягнення визначено у грошовому виразі, а не в кількості неоподатковуваних мінімумів, являються надуманими і  не можуть служити підставою для скасування постанови.

    Стосовно порушення прав позивача на юридичну допомогу суд приходить до висновку, що цей довід також являється надуманим, оскільки  в адміністративному протоколі зазначено, що позивачу роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, і він у своїх поясненнях зазначив, що йому не пред'явлено довідку про проходження перевірки відеокамери та працівники міліції порушили свої права тим, що стояли в місці з поганою видимістю. Про надання йому юридичної допомоги нічого в протоколі не зазначено і цей протокол підписано позивачем.

    Враховуючи все вище зазначене, суд приходить до впевненості, що позивач ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху і у відповідності з чинним законодавством був притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158 -  163, 167 КАС України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області,  про скасування постанови серії АЕ № 237854 від 28 червня 2010 року  про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без задоволення.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

    Головуючий                                                           В.І.Ритов.