Справа № 11-488-2010р.                                   Головуючий  І-ї інстанції

Категорія: ст.190 ч.1 КК України                    Гаврасієнко В.О.    

                                                                            Доповідач апеляційного суду

                                                                            Маркова Т.О.

                                                    У Х В А Л А

                                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

05 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                     головуючої: Погорєлової Г.М.

                     суддів: Значок І.С., Маркової Т.О.

                     за участю прокурора: Данчука В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну  справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2010 року,  яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, раніше судимий: 1) 09.07.2008 року – Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 2) 28.10.2008 року – Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 296, ч.4 ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 3) 13.04.2009 року – Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.,

засуджений за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано покарання, невідбуте за вироком Центрального районного суду від 28.10.2008 року, остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 11.02.2010 року в першій частині дня, вживши алкогольні напої, находився біля лікарні швидкої медичної допомоги, де зустрів невстановлену досудовим та судовим слідством особу, в якої незаконно придбав паперовий згорток з наркотичним засобом – каннабісом, який став незаконно зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту.

Того ж дня біля 13-00год., знаходячись біля будинку №14 по вул. Корабелів ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення. Під час особистого огляду в правій кишені спортивної куртки був виявлений та вилучений паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом, який він незаконно зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.

В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати а провадження по справі закрити на підставі ч. 4 ст. 309 КК України та залишити ОСОБА_4 покарання, призначене попереднім вироком суду.

Посилається на те, що ОСОБА_4 пройшов курс лікування від наркотичної залежності, а тому підлягає звільненню від відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України. Зазначає на наявність у ОСОБА_4 на утриманні батьків похилого віку, які є пенсіонерами та хворіють, за час іспитового строку за попереднім вироком суду ним порушень не вчинялось.

Заслухавши доповідь судді,  думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині  відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних  у справі доказах,  які  судом  перевірені і апелянтом не оспорюються.

Дії  засудженого правильно кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України.        

Що стосується призначеного ОСОБА_4 покарання, то суд відповідно до вимог ст. 65, 71 КК України врахував як характер і  тяжкість вчиненого ним злочину, так і дані, що характеризують особу засудженого посередньо. Крім того, судом враховано щире каяття засудженого та вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Підстав вважати призначене засудженому покарання таким, що не відповідає вимогам кримінального законодавства, колегія суддів не вбачає. Немає підстав і для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, про що просить апелянт.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 не страждає на наркоманію, а при медичному освідуванні згідно даних висновку спеціальної медичної комісії наркотичних експертиз № 71 від 26.02.2010 року (а.с.81) виявив ознаки зловживання каннабіноїдами зі шкідливими наслідками. Тому суд 1 інстанції обґрунтовано відмовив засудженому в звільненні від кримінальної відповідальності, оскільки лікування від наркоманії засуджений не потребував, а пройшов курс лікування від зловживання каннабіноїдами зі шкідливими наслідками для здоров’я.

Наявність у ОСОБА_4 на утриманні батьків похилого віку, які є пенсіонерами та хворіють, на що посилається захисник в апеляції, також  не дає достатніх підставам для звільнення його від кримінальної відповідальності, а крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 ніде не працює, а тому не може утримувати батьків.

Твердження захисника про недопущення засудженим порушень під час іспитового строку за попереднім вироком безпідставні, оскільки ОСОБА_4 скоїв новий злочин, чим порушив умови відбування покарання з випробуванням.

А тому призначене засудженому покарання є справедливим і достатнім для його виправлення.

  Враховуючи  наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

                                  У Х В А Л И Л А :

    Апеляцію адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення. Вирок Заводського  районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2010 року відносно  ОСОБА_4 залишити без змін.

    Головуюча:

    Судді: