АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-474/2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Закревський В.І.
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач апеляційного суду: Значок І.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Маркової Т.О., Значок І.С.
за участю прокурора Данчука В.М.
05 серпня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 травня 2010 року, яким
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Ножема Бабаєвського району Волгоградської області Російської Федерації, раніше судимий Первомайським міськрайонним судом:
1. 15.11.2000 року за ч. 3 ст. 81 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки (в ред. 1960 р.);
2. 13.06.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік;
3. 18.02.2004 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 04.05.2007 року;
4. 25.12.2007 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік;
5. 21.05.2008 року за ч. 2 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 510 грн. з самостійним виконанням покарання у виді 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов’язків, передбачених п.3,4 ст.76 КК України, призначеним попереднім вироком цього ж суду від 25.12.2007р.
засуджений:
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.05.2008 року у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. постановлено виконувати самостійно.
Судові витрати за проведення судових експертиз на суму 1216 грн. 94 коп. – віднесено на рахунок держави.
Як вказано у вироку, 24.02.2010 року, біля 22.00 години, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, шляхом зламу навісних замків за допомогою металевого прута у вигляді лому, незаконно проник до підвального приміщення ЗОШ № 5 м. Первомайська, по вул. Корабельна, 4, звідки таємно викрав майно на загальну суму 1117, 57 грн.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3, просить вирок суду змінити та призначити покарання із застосуванням ст. 69 та 75 КК України. При цьому посилається на неврахуванням судом першої інстанції обставин, які пом’якшують його покарання, а саме: визнання вини, щире каяття, перебування на його утриманні багатодітної родини, де батько пенсійного віку, мати померла. Крім того зазначає, що злочин вчинив з метою матеріально допомогти своїй сестрі, яка має двох малолітніх дітей.
В запереченні на апеляцію помічник прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає апеляцію засудженого ОСОБА_3 необґрунтованою. Вказує на те, що при призначенні покарання суд врахував всі обставини справи та дані про особу засудженого і прийшов вірного висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі. Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України не вбачає.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, відповідає фактичним обставинам справи та засудженим не оскаржується.
Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, обставин, що впливають на міру покарання.
Так, при призначенні покарання суд врахував, що ОСОБА_3 раніше судимий та знову вчинив тяжкий злочин.
Ті обставини, що засуджений визнав себе винним, щиро покаявся у скоєному злочині, сприяв розкриттю злочину, а також його характеристики з місця проживання та відбування покарання, визнані судом такими, що пом’якшують покарання.
Обставинами, що обтяжують покарання суд обгрунтовано визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до вірного висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних розмірах строку покарання, передбаченого законом за вчинений злочин.
Підстав для застосування ст.69 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням колегія суддів не вбачає.
Посилання апелянта на те, що суд недостатньо врахував дані про його особу при призначенні покарання є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не мав постійного місця роботи, тому його твердження про те, що він утримує свою родину необґрунтованими.
Доводи апелянта про те, що злочин він вчинив заради допомоги своїй сестрі та її дітям, є неспроможними, оскільки такі дані в матеріалах справи відсутні та спростовуються поясненнями самого засудженого, даними в ході судового розгляду, про те, що частину коштів, отриманих від реалізації викраденого майна, він дав братам та ОСОБА_4, які допомагали йому вивезти вже викрадений метал, а решту він потратив на продукти харчування, алкогольні напої та інші власні потреби.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженому ОСОБА_3 є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів та підстав для зміни чи скасування вироку в цій частині не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 травня 2010 року відносно ОСОБА_3 – без зміни.
Головуючий:
Судді: