Справа №2а-557

                                                                                                                                 2010 р.

П О С Т А Н О В А

06 жовтня 2010  р.           ТУЛЬЧИНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  Вінницької  області

                                      в складі :    головуючого судді                Берегового О.Ю.

                                      при секретарі                                            Носулько К.П..                      

    розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Тульчині адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  інспектора ДПС РРДПС ОДДЗ УМВ України у Рівненській області Мельника Д.В.    про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач  звернувся в суд з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, 23.08.2010 року біля 19.56 год. на автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне, інспектором ДПС РРДПС ОДДЗ УМВ України у Рівненській області Мельником Д.В.  було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.10 ПДР України рухаючись зі швидкістю 86 км/год. та винесена постанова серії ВК №148422,  якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

        Відповідно до вказаних документів, позивач 23.08.2010 року о 19 год. 56 хв. керуючи автомобілем Хюндай д/н НОМЕР_1 на  автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне перевищив швидкість руху на 26 км/год., рухаючись зі швидкістю 86 км/ год. чим порушив вимоги п. 12.10 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

            Він з даною постановою не згоден та просить суд скасувати постанову як незаконну.

            В судовому засіданні позивач позов підтримав дав пояснення аналогічні тих, що вказав в позовній заяві. Також пояснив, що дії дорожніх знаків, які вказують на відповідну швидкість руху, були завершені .

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився  двічі без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується розписками-повідомленнями про отримання повістки, які зберігаються в матеріалах справи.

         На підставі ч.4 ст.128 КАСУ  суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.

         В судовому засіданні встановлено наступне: із копії постанови серії ВК 148422 від 23.08.2010 року, а також копії  протоколу про адміністративне правопорушення від 23.08.2010 року, вбачається, що 23.08.2010 року о 19 год. 56 хв., ОСОБА_1 керував автомобілем  Хюндай д/н НОМЕР_1 на  автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне та перевищив швидкість руху на 26 км/год., рухаючись зі швидкістю 86 км/год. Своїми діями водій порушив п.12.10 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП.

        Інших доказів порушення Правил дорожнього руху суду не надано.

        Згідно вимог Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» вимірювальний прилад, який використовується в якості доказу, повинен бути допущений до використання та проходити перевірку. Також до приладу повинні бути відповідні документи про допуск, сертифікацію і контроль часу перевірки. В постанові відсутня вказівка, хто саме проводив фіксацію правопорушення приладом, в той час, як це повинно бути зафіксовано, оскільки відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, а тому при оцінці як законності так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати данні про цього співробітника.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене суд приймає до уваги пояснення позивача, щодо відсутності з його боку порушень п.12.10 ПДР України, ніяких інших доказів вини, крім протоколу та постанови суду не надано, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247,  292, 293 КУпАП, ст.. ст. 159, 160, 161, 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити.

    Скасувати постанову серії серія  ВК № 148422 від 23.08.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП  у вигляді штрафу в сумі 260 гривень, як незаконну.

    Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Тульчинського

       районного суду:                                                                                    О.Ю. Береговий