Справа №2а-1105

                                                                                                                                 2010 р.

П О С Т А Н О В А

29 листопада  2010  р.           ТУЛЬЧИНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  Вінницької  області

                                      в складі :    головуючого судді                Берегового О.Ю.

                                      при секретарі                                            Носулько К.П.                                                                        

    розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Тульчині адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області  про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач  звернувся в суд з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, він проживає в м. Тульчині та у своєму буденному житті використовую, автомобіль ЗАЗ Таврія д/н НОМЕР_1.

19.11.2010 року ним з метою отримання тех. талону на автомобіль ЗАЗ Таврія д/н НОМЕР_1 було зібрано необхідний пакет документів для проходження технічного огляду даного транспортного засобу, з якими він звернувся до інспектора ДАІ УМВС України у Тульчинському районі, який координує роботу по даному напрямку.

Поряд з цим оглянувши дані документи у видачі тех.. талону на автомобіль йому було відмовлено, оскільки зі слів інспектора по електронній базі ДАІ за ОСОБА_1  рахується вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, за який не сплачено штраф, про який йому взагалі нічого відомо не було.

Не розуміючи, за що і коли саме на нього було складено даний протокол 21.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до ВДА1 у Тульчинському районі де йому на руки було видано ксерокопії протоколу та постанови про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.І ст.122 КУпАП, згідно якої на нього накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.

В мотивувальній частині наданої йому 21.11.2010 року на руки постанови серії АВ № 173858 від 20.05.2010 року зазначено, що ОСОБА_1 20.05.2010 року на автодорозі Стрій-Знамянка - с. Деківці порушив вимоги дорожнього знаку 5,45 та перевищив швидкість руху на 28 км. Швидкість вимірювалась приладом Сокіл 0301323.

Згідно протоколу від 20.05.2010 року серії АВ 173891, який передував винесенню працівником ДАІ вказаної вище постанови зазначено, що ОСОБА_1 від дачі пояснень, підписів, тощо - відмовився.

З даною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності він не згоден, просить скасувати дану постанову.

 В судовому засіданні позивач позов підтримав дав пояснення аналогічні тим, що вказав в позовній заяві. Також пояснив, що 20.05.2010 дійсно рухався по автодорозі Стрій-Знамянка - с.Деківці, у вечірній час близько 17.00 год.

Дорога була дуже згружена транспортними засобами, та поряд з ним, як в попутному напрямку так і на зустріч йому рухалось безліч автомобілів.

Відповідно, рухаючись по даній автодорозі, так як це був не населений пункт, оскільки жодних житлових будинків навколо не було, його зупинили працівники ДАІ. Він зупинився і надав останнім для перевірки всі необхідні документи на автомобіль та посвідчення на право його керування. Перевіривши всі документи, працівник ДАІ, почав вказувати, що на його думку він перевищив дозволену швидкість руху в доказ чого почав йому показувати невідомий прилад.  Однак він заперечив, так як прилад міг зафіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухався по переду нього.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується розпискою-повідомленням про отримання повістки, яка зберігається в матеріалах справи, про причину неявки суд не повідомив.

         На підставі ч.4 ст.128 КАСУ  суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.

В судовому засіданні встановлено наступне: із копії постанови серії АВ №173856  від 20.05.2010 року, а також копії  протоколу про адміністративне правопорушення від 20.05.2010 року, вбачається, що 20.05.2010 року о 17 год. 10 хв., по автодорозі Стрій-Знамянка - с.Деківці,  ОСОБА_1  керував автомобілем  МАЗДА д/н НОМЕР_2 та перевищив швидкість руху на 28 км/год., рухаючись зі швидкістю 88 км/год. ОСОБА_1 вмінено  порушення п.12.4 Правил дорожнього руху, відповідно за що передбачена адміністративна відповідальність по  ст.122 ч.1 КУпАП, внаслідок чого на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.        

        Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, позивачу вручена не була і про її існування, він  дізнався лише 21.11.2010 року, а тому був позбавлений можливості оскаржити дану постанову.

В зв’язку з цим суд вважає, що пропущений позивачем строк на звернення до суду підлягає поновленню

           Згідно вимог Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» вимірювальний прилад, який використовується в якості доказу, повинен бути допущений до використання та проходити перевірку. Також до приладу повинні бути відповідні документи про допуск, сертифікацію і контроль часу перевірки. В постанові відсутня вказівка, хто саме проводив фіксацію правопорушення приладом, в той час, як це повинно бути зафіксовано, оскільки відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, а тому при оцінці як законності так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати данні про цього співробітника.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене суд приймає до уваги пояснення позивача, щодо відсутності з його боку порушень п.12.4 ПДР України, ніяких інших доказів вини, крім протоколу та постанови відповідачем суду не надано, а тому приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247,  292, 293 КУпАП, ст.. ст. 159, 160, 161, 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити.

            Поновити строк оскарження постанови серії АВ № 173856  від 20.05.2010 року  про адміністративне правопорушення по ст. 122 ч. 1 КУпАП.    

    Скасувати постанову серії АВ № 173856  від 20.05.2010 року   про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП  у вигляді штрафу в сумі 260 гривень, як незаконну.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Тульчинського

районного суду:                                                                О.Ю. Береговий