Копія:

                                                                                                                  Справа № 2-а-810/10

                                    ПОСТАНОВА

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року        Тульчинський районний суд Вінницької області

                          в складі: головуючого судді                   Карнауха А.П.

                                          при секретарі                            Нечипорук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ВДАІ м. Немирів Барана А.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти ДПС ВДАІ м. Немирів Барана А.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Постановою інспектора роти ДПС ВДАІ м. Немирів Барана А.П. №219783 від 28.10.2010 року, позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП та обрано йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.. Позивач визнаний винним в тому, що 28.10.2010 року о 15 год. 40 хв. в смт. Кирнасівка, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21099”, номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 99 км./год., перевищивши швидкість руху на 39 км./год.. Швидкість вимірювалась приладом „Сокіл” №0301316, який являється приладом для вимірювання швидкості.  

       Дану постанову позивач вважає незаконною по таких причинах. Дійсно 28.10.2010 року він керував автомобілем і приблизно о 15 год. 30 хв. проїзджав по автодорозі в смт. Кирнасівка Тульчинського району. Однак рухався він зі швидкістю 65 км./год.. Їхав з м. Чечільника і перевозив скляний куб, так як він працює елітним торговим агентом компанії „Крафт Фудс Україна”. А дорога в смт. Кирнасівка з ямами та вибоїнами. Реально їхати зі швидкістю 99 км./год. по такій дорозі він не міг, так як боявся пошкодити обладнання. Позивач побачив працівників ДАІ, які стежили за безпекою дорожнього руху на даній ділянці дороги, біля службового автомобіля, який стояв на обочині. Рух жезла зупинив його автомобіль. Після зупинки інспектор ДАІ показав йому прилад, де було висвітлено число „99”. Працівник ДАІ почав його переконувати, що це швидкість його автомобіля, яку зафіксував даний прилад. Позивач почав заперечувати, пояснюючи тим, що він не міг їхати з такою швидкістю, так як рухався не більше 65 км./год, і що вказаний прилад міг зафіксувати дану швидкість не тільки його автомобіля, а й іншого автомобіля, який  рухався позаду. Проте, незважаючи на його пояснення працівник ДАІ все-таки почав складати протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач написав, що не згоден з тим, що він здійснив правопорушення.

       Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

       Просить суд постанову інспектора роти ДПС ВДАІ м. Немирів Барана А.П. №219783 від 28.10.2010 року про накладення адміністративного стягнення за порушення ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. скасувати, а адміністративну справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею, закрити.

         Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на задоволенні адміністративного позову наполіг.

         Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та не повідомив суд про причини своєї неявки. Заперечення проти позову суду не надав.

         Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що постановою інспектора роти ДПС ВДАІ м. Немирів Барана А.П. №219783 від 28.10.2010 року позивача визнано винним у скоєнні ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 122 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн..  Позивача визнано винним в тому, що 28.10.2010 року о 15 год. 40 хв. в смт. Кирнасівка, він, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21099”, номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 99 км./год., перевищивши швидкість руху на 39 км./год.. Швидкість вимірювалась приладом „Сокіл” №0301316, який являється приладом для вимірювання швидкості.  

        Позивач пояснює, що 28.10.2010 року він керував автомобілем і приблизно о 15 год. 30 хв. проїзджав по автодорозі в смт. Кирнасівка Тульчинського району. Однак він рухався зі швидкістю 65 км./год., оскільки перевозив скляний куб. Дорога в смт. Кирнасівка з ямами та вибоїнами, а тому їхати зі швидкістю 99 км./год. по такій дорозі він не міг, так як боявся пошкодити обладнання. Після того, як його зупинили працівники ДАІ, інспектор показав йому прилад, де було висвітлено число „99”. Проте, позивач почав заперечувати те, що його автомобіль перевищив дозволену швидкість руху, що він  рухався зі швидкістю не більше 65 км./год, і що вказаний прилад міг зафіксувати таку швидкість не тільки його автомобіля, а й автомобіля, що рухався позаду.

      Крім того, згідно вимог Закону „Про метрологію і метрологічну діяльність„ вимірювальний прилад, який використовується в якості доказу, повинен бути допущений до використання та проходити перевірку. Також, до приладу повинні бути додані відповідні документи про допуск, сертифікацію і контроль часу перевірки. На вимогу, сертифікат наданий не був, розміри похибок інспектор позивачу не повідомив, що перешкоджає використанню результатів вимірювань.

       Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов”язаний з”ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          Проте, в даному випадку посадовою особою, що виносила постанову, достатнім чином не було з”ясовано чи було дійсно вчинено адміністративне правопорушення з боку ОСОБА_1, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

          Таким чином, на підставі пояснень позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею не можливе.

           На підставі викладеного, керуючись ст.. 293 КУпАП, ст.. ст.. 159, 160, 163 КАС України, суд –

                                                     ПОСТАНОВИВ:

         Адміністративний позов задоволити повністю.

         Постанову інспектора роти ДПС ВДАІ м. Немирів Барана А.П. серії АВ №219783 від 28.10.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. скасувати, а адміністративну справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за  ст. 122 ч. 1 КУпАП закрити.

         Постанова оскарженню не підлягає.

 Суддя: (підпис)

        Вірно:

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області                                                                  А.П. Карнаух