АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-446/2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Кріль М.Д.
Категорія: ч. 1 ст. 162, Доповідач апеляційного суду: Значок І.С.
ч. 1 ст. 153 КК України
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Ржепецького О.П.
суддів Катєліна В.П., Значок І.С.
при секретарі Красюк А.М.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
27 липня 2010 року розглянула у судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2010 року, яким
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
Засуджено:
- за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 153 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов’язків відповідно до вимог п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком, 13.12.2009 року, близько 01.00 години, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, незаконно проник в будинок, розташований в АДРЕСА_1, де із застосуванням до потерпілої ОСОБА_3 фізичної сили, вивів її на вулицю та повів до покинутої садиби за селом, де подолавши опір потерпілої, проти її волі, вступив з нею в статеві зносини неприродним способом.
В апеляції прокурора просить вирок суду скасувати у частині звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
Вважає, що суд прийняв неправильне рішення про застосування до засудженого положень ст. 75, 76 КК України, оскільки не врахував суспільну небезпечність та всіх обставин вчинених засудженим злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкоголем та вчинив злочини саме у такому стані спяніння. Вважає також, що позитивна характеристика з місця роботи засудженого та наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, з урахуванням всіх обставин справи не можуть бути підставою для звільнення засудженого від відбування покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримку його апеляції, потерпілу, яка підтримала доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, наведених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, які, як і кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 153 КК України, апелянтом не оспорюються.
Однак, застосування судом вимог ст. 75 КК України при призначенні покарання є необґрунтованим.
Приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування покарання суд послався на сукупність пом’якшуючих обставин, а саме: щире каяття, першу судимість, повне визнання вини, відшкодування шкоди, наявність неповнолітнього утриманця та вибачення перед потерпілою.
Разом з тим, суд у вироку послався на тяжкість вчинених ОСОБА_2 злочинів, але не врахував обставин їх вчинення, а саме те, що дії ОСОБА_2 носили насильницький та зухвалий характер щодо потерпілої та потягли її тривале лікування.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину у стані сп’яніння, однак, належно не врахував цієї обставини. Так як і не врахував, що згідно з актом медичного освідування від 23.12.2009 року, засуджений страждає зловживанням алкоголю. (а.с. 203).
Невірно суд вказав у вироку, що за місцем проживання засуджений характеризується посередньо, оскільки, як вбачається з характеристик, досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями і, знаходячись в стані сп’яніння, веде себе агресивно.
Крім того, як вбачається з дослідженої судом апеляційною інстанцією довідки Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області, в райвідділ міліції від громадян надходили заяви про образи нецензурною лайкою та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а.с.176).
З урахуванням таких даних про особу засудженого, обставин вчинення ним злочинів, за наявності обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, є явно несправедливим висновок суду про звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, оскільки, зазначених вище пом’якшуючих покарання обставин та даних про особу засудженого недостатньо для застосування положень ст. 75 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію помічника прокурора задовольнити, а вирок суду першої інстанції у частині звільнення від відбування покарання з випробуванням скасувати з постановленням свого вироку відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 378 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів
З А С У Д И Л А:
Апеляцію помічника прокурора Снігурівського району Миколаївської області задовольнити.
Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2010 року відносно ОСОБА_2 в частині звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України - скасувати.
Вважати ОСОБА_2 засудженим:
- за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 153 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно вважати його засудженим до 4 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили залишити підписку про невиїзд.
Строк покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання попереднє ув’язнення ОСОБА_2 з 13 грудня 2009 року по 21 травня 2010 року.
В іншій частині зазначений вирок суду першої інстанції у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України через апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді: