КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2207/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Попович О.В.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чернігів»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чернігів»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача № 000432200/0 від 27.04.2010 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем з 26.02.2010 року по 08.04.2010 року проведено планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання філією «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чернігів» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 248/22/09353450 від 15.04.2010 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого до бюджету було несвоєчасно перераховано податок з доходів нерезидента на суму 10 962 грн.; порушення позивачем вимог пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 19 002 грн., в т.ч. по періодах: 3 квартали 2007 року –1 699 грн., 2007 рік –3 228 грн., І квартал 2008 року –1 376 грн., півріччя 2008 року –2 615 грн., 3 квартали 2008 року –5 423 грн., 2008 рік –7 951 грн., І квартал 2009 року –2 275 грн., півріччя 2009 року –4 322 грн., 3 квартали 2009 року –6 165 грн., 2009 рік –7 823 грн. (а. с. 12-19).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 000432200/0 від 27.04.2010 року, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 21 924 грн., згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, за порушення строку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період вересень-жовтень 2009 року на загальну суму 10 962 грн.
Згідно з пунктами 13.1, 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат. Перерахування податку, зазначеного в пункті 10.2 цього Закону, здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту здійснення таких виплат.
Разом з тим, згідно з положеннями п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Приписами пунктів 1-3 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал від 30.10.2000 року, ратифікованої Законом України від 10 січня 2002 року № 2929-III (далі –Конвенція), проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі.
Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми процентів.
Незважаючи на положення пункту 2, будь-які таки проценти, про які йдеться у пункті 1, будуть оподатковуватися лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є одержувач, якщо такий одержувач є фактичним власником процентів, та якщо такі проценти сплачуються:
a) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання;
b) у зв'язку з продажем у кредит будь-яких виробів одним підприємством іншому підприємству;
c) за позиками будь-якого виду, що надаються банком; або
d) самій Договірній Державі, або її політико-адміністративному підрозділу, або місцевому органу влади.
Відповідно до ст. 1 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001 року (далі –Порядок), даний порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.
Згідно з п. 6 Порядку, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році, з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Філією «Відділення ПАТ «Промінвестбанк»у м. Чернігів»було надано до перевірки нотаріально засвідчену копію довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір та «Звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів».
З огляду на викладене вбачається, що Конвенція не встановлює інших правил ніж ті, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», за виключенням ставки податку - 10% та, як встановлено судом першої інстанції –сплата податку з доходів із перерахованої суми відсотків по договору банківського інвестиційного вкладу № 878-09 від 21.09.2009 року не перевищила 10% загальної суми процентів.
За таких обставин, проценти, які виплачуються резидентом України резиденту Швейцарської Федеральної Ради, можуть оподатковуватись в Україні, відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами.
Разом з тим, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Як вбачається з відомостей про нараховані відсотки по депозитному рахунку № 26107301835918/840, позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів нерезидентів, чим порушено вимоги п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування податковим органом штрафних санкцій до позивача, на підставі пп. 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чернігів»–залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Попович О.В.
Чаку Є.В.