Судове рішення #12343320

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-4238/10/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   В.А.Гайдаш  

Суддя-доповідач:  Коротких А. Ю.


У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

                                    головуючого –судді                      Коротких А.Ю.,

                                    суддів                                           Попович О.В.,

                                                                                Чаку Є.В.,

                          при секретарі                                 Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесальянс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесальянс» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0002432301/0 від 21.07.2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що в період з 23.06.2010 року по 24.06.2010 року посадовими особами відповідача проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами правових відносин з приватним підприємством «Бонус»за період з 01.02.2010 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 1452/23-2/36860802 від 25.06.2010 року.

Перевіркою встановлено відсутність на момент проведення перевірки будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявності автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002432301/0 від 21.07.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 655518 грн., з яких за основним платежем 461156 грн. та за штрафними санкціями 194362 грн., які підлягають сплаті в 10-денний термін від дня отримання податкового повідомлення - рішення відповідно до пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В акті перевірки вставлено порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів перевірки, посадовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесальянс», яка була відповідальною за ведення фінансово-господарської діяльності підприємства за період, що перевірявся, на письмові вимоги відповідача первинні бухгалтерські документи для перевірки не надано.

При проведенні перевірки взаємовідносин позивача та приватного підприємства «Бонус», податковим органом було встановлено, що первинні документи господарської діяльності приватного підприємства «Бонус»оформлені та підписані невстановленими особами, дане підприємство є суб'єктом фіктивного підприємництва без наміру займатися господарською діяльністю.

Отже, позивачем не доведено правомірність формування податкового кредиту як складової для визначення права на бюджетне відшкодування, відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності спірного повідомлення-рішення відповідача, оскільки позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту внаслідок здійснення господарської діяльності не надано суду первинних та розрахункових документів (договорів, накладних, актів виконаних робіт, актів прийому - передачі товару, довіреностей, платіжних доручень, інших), які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесальянс» –залишити без задоволення.

          

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


          Головуючий суддя                                                                      Коротких А.Ю.

          

         Судді:                                                                      Попович О.В.

                                                                                Чаку Є.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація