У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.10                                                                                       Справа №8/98/10-8/151д/10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

., при секретарі Акімовій Т.М.

В присутності представників від позивача – ОСОБА_1; від відповідача та третьої особи представники не з’явились;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько –німецьке спільне підприємство «РІФ»на рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2010 р. у справі № 8/98/10-8/151д/10

за позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя (скорочено СПД ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько –німецьке спільне підприємство «РІФ», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «УНСП «РІФ»);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –адвокат ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ОСОБА_2);

про стягнення суми

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько –німецьке спільне підприємство «РІФ», м. Запоріжжя

до відповідача - Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –адвокат ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про визнання недійсною угоди про надання правової допомоги №14/03 від 14.03.2006 р. та акту звірки від 15.01.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2663 від 12.11.2010 р. справу № 8/98/10-8/151д/10 передано на розгляд колегії судів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Кагітіна Л.П.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2010 р. колегією суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубова Т. П., Кагітіна Л.П. справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.06.2010 р. у справі № 8/98/10-8/151д/10 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги СПД ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 60600 грн. основного боргу, 14774, 66 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3169, 88 грн. річних процентів та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено та відмовлено в задоволені позову ТОВ «УНСП «РІФ».

Відмовляючи у задоволені вимог ТОВ «УНСП «РІФ», вказане рішення мотивовано тим, що судом не встановлено підстав для визнання недійсними угоди № 14/03 від 14.03.2006 р. та правочину від 15.01.2008 р. В частині задоволених вимог суд зазначив, що вимога СПД ОСОБА_1 про стягнення основного боргу в сумі 60600 грн. є обґрунтованою, підтвердженою доданими розрахунками та матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню. Вимога СПД ОСОБА_1 про стягнення з відповідача втрат грошових коштів від інфляції та річних також є правомірною та підлягає задоволенню на підставі ст. 625 ЦК України. Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 37572 грн., суд відмовляючи в цій частині вказав, що ні закон, ні угода сторін не передбачають розміру штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до сторони, яка порушила зобов’язання.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ТОВ «УНСП «РІФ», відповідачем по справі, до Запорізького апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу, в якій товариство вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та з неповним з’ясуванням обставин справи. З висновком суду, що послуги за угодою №14/03 від 14.03.2006 р. надані фактично позивачем через ТОВ «ЮК «ВасилісК», а саме через працівника ОСОБА_2, на підставі договорів на інформаційне, консультативно –довідкове та юридичне обслуговування, яким оформлено передоручення надання послуг за угодою не погоджується, оскільки надані позивачем документи на ОСОБА_2, а саме: наказ про прийняття на роботу в ТОВ «ЮК «ВасилісК»та звільнення з роботи, копії звітності за формою 1-ДФ, підтверджують лише те, що ОСОБА_2 був працівником ТОВ «ЮК «ВасилісК»і не більше. Дані документи, ніяким чином не свідчать, що ОСОБА_2 діяв від імені позивача, як працівник ТОВ «ЮК «ВасилісК», на виконання угоди №14/03 від 14.03.2006 р. Крім того, позивачем не надано жодного договору на інформаційне, консультативно –довідкове та юридичне обслуговування з ТОВ «ЮК «ВасилісК»зі строком дії на 2006 рік, тобто судом не досліджено чи було законне передоручення адвокатом своїх повноважень ТОВ «ЮК «ВасилісК»в рамках ст. 240, 245 ЦК України. На думку скаржника, судом першої інстанції в спірному рішенні не надано правової оцінки обґрунтованості розміру гонорару позивача, а також помилково встановлено, що момент платежу настав. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2010 р. по справі № 8/98/10-8/151д/10 та прийняти нове рішення, яким залишити позовні вимоги СПД ОСОБА_1 без задоволення, а вимоги за позовом ТОВ «УНСП «РІФ»задовольнити в повному обсязі.

Представник ТОВ «УНСП «РІФ»своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СПД ОСОБА_1, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 02.06.2010 р. - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

ОСОБА_2, третя особа у справі, відзиву на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За клопотанням СПД ОСОБА_1 судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, в судовому засіданні 12.11.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.  

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

14.03.2006 р. між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ «УНСП «РІФ»було укладено договір № 14/03 про надання правової допомоги, за умовами якого ТОВ «УНСП «РІФ»доручило, а СПД –адвокат ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання здійснити захист інтересів ТОВ «УНСП «РІФ»по стягненню суми заборгованості в розмірі 606000 грн. з ТОВ «Долинка»у господарському суді Запорізької області. Вказаною угодою було передбачено, що при виконанні обов'язків, обумовлених цією угодою, адвокат має право на свій розсуд обирати хід, шляхи, тактику дій, необхідних для виконання обов'язків за цією угодою, а також залучати помічників адвоката. Дії, виконані помічником адвоката вважаються такими, що виконані особисто адвокатом. Гонорар адвоката становить 10 відсотків від загальної суми, стягнутої на користь клієнта по рішенню суду в результаті дій адвоката. Гонорар підлягає сплаті в 10-денний строк з дня отримання вказаної суми.

15.08.2008 р. сторонами угоди складено акт звірки розрахунків за отримані послуги, пов’язані з розглядом справи № 8/140/06, та узгоджено, що заборгованість в розмірі 60600 грн. підлягає оплаті в строк до 01.06.2008 р.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця зареєстровано 11.06.02 р.

Предметом розгляду в суді першої інстанції по справі № 8/98/10, за позовом СПД ОСОБА_1 було стягнення з ТОВ «УНСП «РІФ»заборгованості в сумі 60600 грн., інфляційних втрат в сумі 30905, 38 грн., річних в сумі 5454 грн. та неустойки 37572 грн.

За позовом ТОВ «УНСП «РІФ»по справі № 8/151д/10 розглядались вимоги про визнання угоди № 14/03 та акту звіряння розрахунків від 15.08.2009 р. недійсними, як такі, що укладені його представником з перевищенням своїх повноважень.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.10 р. справи № 8/98/10 та № 8/151д/10 було об’єднано для сумісного розгляду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо позову СПД ОСОБА_1

Правовідносини сторін врегульовані угодою № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р., що укладена з посиланням на главу 68 Цивільного кодексу України «Доручення».

Згідно ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Стаття 1002 ЦК України визначає право повіреного на плату:

«1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її  виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги».

Виходячи з первинних умов угоди № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р., ТОВ «УНСП «РІФ»мало оплатити послуги адвоката ОСОБА_1 в 10-ти денний строк з дня отримання 606000 грн., стягнутої з ТОВ «Долинка»на користь ТОВ «УНСП «РІФ»при розгляді справи в господарському суді Запорізької області.

Але, 15.01.08 р. між сторонами по справі було складено акт звірки взаємних розрахунків, який фактично є правочином, яким внесено зміни в угоду № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р.

За змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Проаналізувавши зміст зазначеного вище акту від 15.01.08 р., склад його сторін та форму, колегія суддів приходить до висновку, що ним було змінено умови угоди № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р., та встановлено чіткий строк виконання зобов’язань ТОВ «УНСП «РІФ»- до 01.06.08 р., при цьому, сторонами сплату гонорару не було поставлено в залежність від отримання основного боргу ТОВ «УНСП «РІФ»від ТОВ «Долинка».

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Речення 4 абзацу акту від 15.01.08 р.: «согласно ранее достигнутых договоренностей»стосується розміру гонорару адвоката, а не порядку його сплати.

Доказів сплати ТОВ «УНСП «РІФ»60600 грн. заборгованості позивачеві після 31.05.08 р. не надано, у зв’язку з чим позов СПД ОСОБА_1 в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк виконання зобов'язань узгоджено сторонами до 01.06.2008 р. Судом першої інстанції вірно перераховано суму та строк стягнення 3 % річних і втрат від інфляції, оскільки 01.06.08 р. зобов’язання щодо оплати послуг повіреного вже є порушеними. Отже, судом вірно стягнуто 3169,88 грн. річних процентів та 14774,66 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 01.06.2008 р. по 28.02.2010 р.  

Вимоги про стягнення пені господарським судом відхилені правомірно, оскільки розмір неустойки не був погоджений сторонами.

Також, ТОВ «УНСП «РІФ»вказує, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають розподілу при розгляді спору і не можуть стягуватися пред'явленням окремого позову.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку, між сторонами укладено угоду № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р. Судові витрати у вигляді послуг адвоката по справі № 8/140/06 стосуються правовідносин ТОВ «УНСП «РІФ»та ТОВ «Долинка», в той час, як стягнення заборгованості по угоді № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р. випливає з інших правовідносин, що склалися між ТОВ «УНСП «РІФ» і СПД ОСОБА_1

Таким чином, позов СПД ОСОБА_1 до ТОВ «УНСП «РІФ»правомірно задоволений частково господарським судом Запорізької області.

Щодо позову ТОВ «УНСП «РІФ».

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стосовно правомочностей директора ТОВ «УНСП «РІФ»на укладення угоди № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р., акту від 15.01.08 р., та необхідності отримання для цього згоди загальних зборів товариства слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 145 ЦК України, компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Частиною 4 статті 60 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Пунктом 12.3.1 статуту ТОВ «УНСП «РІФ»встановлено перелік повноважень директора товариства, відповідно до якого директор має право діяти без довіреності від імені товариства, вирішувати поточні питання діяльності товариства, окрім віднесених до компетенції зборів учасників, розпоряджатися майном та коштами товариства, укладати договори від імені товариства (у випадках, передбачених статутом –після отримання попередньої згоди загальних зборів учасників) тощо.

Серед повноважень виняткової компетенції загальних зборів товариства пунктом 12.2.5 статуту ТОВ «УНСП «РІФ», зокрема, визначено –відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства.

Згідно п. 7.1 статуту ТОВ «УНСП «РІФ», статутний фонд товариства складає 7450300 грн., а сума винагороди адвоката ОСОБА_1 за угодою № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р. - 60600 грн., що не підпадає під обмеження пунктів 12.3.1 та 12.2.5 статуту ТОВ «УНСП «РІФ».

Посилання ТОВ «УНСП «РІФ»на контракт, укладений з директором 05.12.2005 р., та посадову інструкцію керівника підприємства, за якими директор зобов'язаний узгоджувати з загальними зборами учасників товариства укладання угод та інші витрати на суму, що перевищує 10000 грн., в даному випадку не можуть бути прийнятими до уваги.

Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

По-перше, статутом ТОВ «УНСП «РІФ»не передбачено додаткових обмежень повноважень директора, що можуть визначатися трудовим контрактом та посадовою інструкцією. По-друге, ТОВ «УНСП «РІФ»не доведено, що СПД ОСОБА_1 знав чи за всіма обставинами не міг не знати про зміст вказаних документів.

Щодо іншої підстави для визнання угоди № 14/03 та акту звірки від 15.01.2008 р. недійсними –статті 234 ЦК України, то судом першої інстанції надано вірну правову оцінку цим обставинам та зазначено, що вказаний правочин не можна вважати фіктивним, оскільки ТОВ «УНСП «РІФ» не надано будь-яких доказів, які підтверджують викладені в позові обставини щодо фіктивності оспорюваних правочинів внаслідок невиконання обов'язків за цими правочинами. Невиконання або неналежне виконання правочину не може бути підставою для визнання його недійсним.

Натомість, колегія суддів підкреслює, що укладенням правочину у вигляді акту звірки від 15.01.2008 р., яким внесено зміни в угоду № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р., з урахуванням змісту вказаного акту, ТОВ «УНСП «РІФ»фактично підтверджено та прийнято виконання адвокатом ОСОБА_1 своїх зобов’язань.

З цього приводу також спростовуються доводи ТОВ «УНСП «РІФ»про помилковість висновків господарського суду, що виконання зобов’язань адвокатом ОСОБА_1 здійснювалось через ОСОБА_2 та ТОВ «ЮК «Василіск».

Крім того, згідно ч. 4 ст. 1005 ЦК України, якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника.

З огляду на вказане, адвокат ОСОБА_1 міг на власний розсуд вибрати свого замісника, що не заборонено угодою № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р., але нести відповідальність за виконання зобов’язань за вказаною угодою особисто.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що при розгляді справи № 8/140/06 в судових засіданнях інтереси ТОВ «УНСП «РІФ»представляв ОСОБА_2, який був співробітником ТОВ «Юридична компанія «ВасилісК», і приймав участь в судових засіданнях по справі № 8/140/06 на підставі договорів на інформаційне, консультаційно-довідкове та юридичне обслуговування, укладених ОСОБА_1 з ТОВ «Юридична компанія «ВасилісК». ТОВ «УНСП «РІФ»було видано довіреність і ОСОБА_2 від 13.04.06 р. (т.1, а. с. 112), і адвокату ОСОБА_1 від 13.04.06 р. (т. 1 а. с. 116).

Залучення позивачем до участі у справі № 8/140/06 свого замісника не звільняє ТОВ «УНСП «РІФ»від обов’язку виплати винагороди повіреному, за умови виконання покладених на нього зобов’язань, які в даному випадку виконані.

Посилання ТОВ «УНСП «РІФ»на відсутність оригіналів угоди № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р. та акту звірки від 15.01.2008 р. свого підтвердження не знайшли. В судовому засіданні 12.11.10 р. ОСОБА_1 надано для огляду колегії суддів оригінали вказаних документів.

Стосовно строку позовної давності для вимог про стягнення боргу слід зазначити, що її перебіг починається з дня порушення зобов’язань щодо оплати винагороди –тобто з 01.06.08 р.

Помилковими є і твердження ТОВ «УНСП «РІФ» про порушення господарським судом норм процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 58 ГПК України, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Предмети позовних вимог за об’єднаними справами правильно визнано господарським судом однорідними, оскільки стосуються вони одних і тих же правовідносин, що випливають з угоди № 14/03 про надання правової допомоги від 14.03.06 р. та акту звірки від 15.01.2008 р.

Судом надано вірну правову оцінку і клопотанню про призначення судової хіміко-технічної експертизи, з огляду на відмінність підстав, зазначених позивачем в позові, а саме: укладення правочину особою без необхідного обсягу повноважень та наявність фіктивного правочину, та підстав, зазначених в клопотанні.

Підсумовуючи зазначене, колегія вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько –німецьке спільне підприємство «РІФ»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2010 р. у справі № 8/98/10-8/151д/10 –без змін.