У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.11.10                                                                                       Справа №22/18/10-7/48/10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Зубкова Т.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі: Савченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № ВМР 729667 від 31.03.2010 року;

відповідача: Никоненко О.О., довіреність № 101/08 від 04.08.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2010 року у справі №  22/18/10 –7/48/10

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум», м. Запоріжжя,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс», м. Бердянськ Запорізької області,

про стягнення суми.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення 39306,45 грн. основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення № б/н від 01.10.2009р., 1604,16 грн. пені та 7861,29 грн. штрафу (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.07.2010 року у справі               № 22/18/10 –7/48/10 (головуючий суддя Кутіщева Н.С., судді: Владимиренко І.В., Горохов І.С.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум»на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 39306,45 грн. основного боргу з орендної плати, 1604,16 грн. пені, 7861,29 грн. штрафу. За рахунок відповідача позивачу відшкодовано 452,13 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належним чином свої зобов’язання по договору не виконав, частково сплативши орендну плату в розмірі 15000 грн., внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 39306,45 грн. Неналежне виконанням відповідачем обов’язків за договором оренди обумовлює застосування до нього передбачених договором та законом санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум»(відповідач у справі), не погоджуючись із прийнятим у справі судовим актом, звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2010 року у справі  № 22/18/10 –7/48/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Вважає, що висновки викладені місцевим господарським судом у рішенні не відповідають обставинам справи. Вказує, що між позивачем та відповідачем акт прийняття-передачі ніколи не підписувався, приміщення за договором оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум»ніколи не передавалося, у зв’язку з чим не має підстав застосовувати до відносин між позивачем і відповідачем положення договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2009 р. Зазначає, що висновок суду про те, що акти здачі-прийняття (надання послуг) від 31.10.2010 р. та від 30.11.2009 р. засвідчують факт отримання відповідачем послуг за договором оренди від 01.10.2009 р. є помилковим, оскільки вказані акти не містять жодного посилання ані на договір оренди, ані на конкретне приміщення, що орендується. Стверджує, що у зв’язку з відсутністю відповіді позивача на отриманий ним лист відповідача з додатковою угодою № 1 від 16.12.2009 р. договір є розірваним.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2010 року у справі  № 22/18/10 –7/48/10 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум»до розгляду та призначено на 13.10.2010 року.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду                   № 2541 від 13.10.2010 року справу № 22/18/10-7/48/10 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя  Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Хуторной В.М.

Відповідно до вимог ст.98 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року № 2453-VІ), колегія суддів у складі: головуючий суддя Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Хуторной В.М., прийняла апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум»на рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2010 року у справі №  22/18/10-7/48/10 до свого провадження.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2010р. в повному обсязі підтримав доводи апеляційної скарги. Також, в судовому засіданні представником відповідача було заявлено та надано клопотання, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум»просить залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс», м. Бердянськ Запорізької області, у зв’язку з тим, що у спірний період, за твердженням відповідача, приміщенням користувалося саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс».

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив та надав відзив на апеляційну скаргу, в якому Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін. Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що заперечення  відповідача факту отримання послуг за договором оренди від 01.10.2009р. спростовуються банківською випискою по оплаті оренди, листами відповідача, запропонованим відповідачем проектом додаткової угоди № 1 до договору оренди, підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт за жовтень та листопад 2009р., запереченнями на позовну заяву та поясненнями представника відповідача у судовому засіданні, в яких визнається факт отримання послуг за договором оренди. Також, посилається на матеріали дослідчої перевірки Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області за заявами позивача і відповідача з приводу предмету спору. Зазначає, що на направлений позивачу проект додаткової угоди № 1 до договору оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум»надана відповідь листом № 2/1 від 12.01.2010 р., в якому Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 відмовилася у підписанні такої угоди, а тому ніякої новації зобов’язань у правовідносинах між сторонами не відбулося.  

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. у справі № 22/18/10 –7/48/10 з метою витребування від сторін додаткових доказів та пояснень, розгляд справи відкладено до 10.11.2010р., до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс», м. Бердянськ Запорізької області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2661 від 10.11.2010 року справу № 22/18/10 –7/48/10 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Хуторной В.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2010р. в повному обсязі підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача, в свою чергу, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та надав додатково письмові пояснення, в яких зазначає про безпідставність посилання відповідача на відсутність заборгованості перед позивачем з огляду на те, що приміщеннями, які є предметом спірного договору оренди, користувалося ТОВ «ЕлектроПрогресс», у зв’язку з чим цими приміщеннями не могло користуватися ТОВ «ВП «Електрум». Вказує, що позивач дійсно мав договірні відносини з ТОВ «ЕлектроПрогресс»щодо надання останньому в оренду частину приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64-Д, офісні приміщення на другому поверсі. Проте, на думку позивача, наявність укладених позивачем з ТОВ «ЕлектроПрогресс»договорів оренди не перешкоджало відповідачу у можливості користування переданим за договором оренди приміщенням і факт такого користування підтверджується наданими до матеріалів справи документами (актами приймання-передачі робіт (послуг), банківською випискою по оплаті оренди, листами відповідача щодо відсутності водопостачання та електроенергії, матеріалами перевірки слідчих органів, тощо).   

Представник третьої особи у справі –Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлектроПрогресс»у судове засідання не з’явився. У письмові відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ЕлектроПрогресс»підтверджує наявність укладених з позивачем договорів оренди приміщення по вул. Патріотичній, 64-д в м. Запоріжжі, площею 200 кв. м. Вказує, що користування спірним приміщенням ним припинено з 16 грудня 2009 року. Розгляд справи просить провести без участі його представника.

Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи та відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

По закінченні судового засідання, за  згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                ВСТАНОВИВ:

Обставини справи свідчать, що 01.10.2009 року між ОСОБА_3 (Орендодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум» (Орендарем, відповідачем у справі) було  укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі –Договір), за умовами якого Орендодавець зобов’язався передати Орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення по вул. Патріотична, 64-Д в м. Запоріжжя, площею 200 кв. м., Літера А-4 другого поверху, а Орендар зобов’язався прийняти це приміщення, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно Орендодавцеві в належному стані (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1.4 Договору передбачено обов’язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату двома платежами не пізніше 10 та 25 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата розмір орендної плати становить                        18500,00 грн. на місяць.

Пунктом 4.3 Договору передбачено обов’язок Орендаря у разі прострочення оплати оренди сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з п. 4.4 Договору у разі прострочення сплати орендної плати понад один місяць Орендар зобов’язаний сплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.1 Договору цей договір набирає чинності від дати підписання і діє до 01.10.2010 р.

Відповідно до підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2009р. та 30.11.2009р. позивачем  в цей період було надано відповідачу послуги по оренді приміщення на загальну суму 37000,00 грн., з яких відповідачем сплачено 15000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки по розрахунковому рахунку позивача за 18.11.2009р. Решта залишилась без оплати.

За твердженням позивача, відповідачем також не сплачено оренду за грудень 2009р.

Листом від 12.01.2010р. (вих. № 1/01) відповідач звернувся до позивача з вимогою про перерахування суми оренди за грудень місяць у зв’язку з відсутністю з 01.10.2009р. гарячого водопостачання та відключенням протягом двох днів електропостачання.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач своїх обов’язків перед позивачем за Договором щодо своєчасності розрахунків в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 39306,45 грн. (з урахуванням зменшення позивачем суми оренди за 14 та 15 грудня 2009 року на вимогу відповідача).

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум» (з урахуванням уточнення позовних вимог) 39306,45 грн. основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення № б/н від 01.10.2009 р., 1604,16 грн. пені та 7861,29 грн. штрафу стали предметом судового розгляду у даній справі.   

З підстав та обґрунтувань, наведених Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 у позовній заяві, господарський суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог, з якими  не погодився відповідач у справі –ТОВ «Виробниче підприємство «Електрум».

Колегія суддів, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного:

Згідно положень ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки  можуть  виникати  безпосередньо  з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішень суду.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як встановлено господарським судом Запорізької області, орендна плата відповідачем в обумовлений укладеним ним з позивачем Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 39306,45 грн.

Доказів погашення суми боргу по орендній платі відповідачем господарському суду надано не було. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 39306,45 грн. суми заборгованості по орендній платі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1604,16 грн. пені та 7861,29 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»(далі –Закон)  платники коштів сплачують на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу  пеню у розмірі, що встановлюється  за згодою сторін.  При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 4.3 та 4.4 Договору сторонами обумовлено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати Орендар сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та, у разі прострочення слати орендної плати понад один місяць, додатково сплачує штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені та штрафу заявлені позивачем обґрунтовано та правомірно задоволено господарським судом в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок їх обґрунтованості, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо недоведеності факту користування відповідачем спірним приміщенням з огляду на відсутність підписаного позивачем та відповідачем акта прийняття-передачі приміщення та наявність укладених позивачем з ТОВ «ЕлектроПрогресс»договорів оренди на те ж приміщення колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом дії договору відповідач користувався орендованим за Договором приміщенням без жодних зауважень з приводу того, що іншою частиною користується ТОВ «ЕлектроПрогресс». Підписані сторонами та скріплені печатками підприємств акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.10.2009р. та 30.11.2009р., а також здійснення відповідачем часткової їх оплати в сумі 15000,00 грн. свідчать про використання ним орендованих приміщень у вказаний період та відсутність претензій до позивача щодо наданих послуг. Щодо відсутності у цих актах посилання на укладений між сторонами Договір, колегія суддів відзначає, що чинним законодавством не передбачено обов’язковості такого визначення, а докази існування між сторонами іншого договору відсутні.

Також колегія суддів приймає до уваги, що фактичне користування відповідачем спірним приміщенням підтверджується ним самим у направлених позивачу листах, зокрема, № 1/01 від 12.01.2010р. щодо проведення перерахунку орендної плати за грудень 2009 року та № 2/01 від 12.01.2010р. з пропозицією дострокового розірвання договору (арк. справи 38, 40, том 1). Про факт такого користування свідчать також звернення відповідача до позивача з претензіями щодо відключення в орендованому приміщенні гарячого водопостачання та електроенергії та відповідними актами (арк. справи 43 –55, том 1).

Відносно посилання відповідача та третьої особи у справі на наявність укладених позивачем з ТОВ «ЕлектроПрогресс»низки договорів оренди нежитлового приміщення за цією ж адресою колегія суддів відзначає про відсутність будь-яких доказів їх виконання (актів здачі-приймання робіт (надання послуг), оплати, тощо), а сам факт існування таких договорів не спростовує встановлених господарським судом обставин щодо використання відповідачем орендованих за договором приміщень.

Безпідставним колегія суддів вважає також твердження відповідача, що у зв’язку з відсутністю відповіді позивача на отриманий ним лист відповідача з пропозицією дострокового розірвання договору та додатковою угодою № 1 від 16.12.2009 р. договір від 01.10.2009р. слід вважати розірваним з 16.12.2009р.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України:

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати пропозиції  про  це  другій стороні за договором.

3. Сторона  договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у  двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони  не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у  разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку   набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо  інше не встановлено договором або  законом.

Таким чином, згідно з наведеними нормами права не допускається дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, не передбачено такого права Орендаря і умовами укладеного між сторонами Договору.

Крім того, не знаходять свого підтвердження доводи відповідача щодо відсутності відповіді позивача на направлений йому лист про розірвання договору. Матеріалами справи підтверджується, що у відповідь на звернення відповідачем, позивач своїм листом від 21.01.2010р. проти дострокового припинення Договору заперечив та вказав, що питання припинення дії Договору може бути вирішено лише після проведення повного розрахунку за оренду приміщення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на її заявника (відповідача у справі).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст.ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Електрум», м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2010 року у справі           № 22/18/10 –7/48/10 залишити без змін.

Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 15.11.2010 р.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Зубкова Т.П.  Хуторной В.М.