У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.11.10                                                                                       Справа №16/75-пн-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Мойсеєнко Т. В.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_1, приватний підприємець, паспорт НОМЕР_1, виданий 18.02.2002 р.;

від прокурора: Тронь Г.М., посвідчення № 84  від 09.02.10,

розглянувши у судовому засіданні апеляційне подання Першого заступника прокурора Херсонської області, м. Херсон,

на рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2010 р. у справі № 16/75-пн-09

за позовом: Прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон,  

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон,

третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою суду від 12.10.2010 р. розгляд справи відкладався.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2635 від 02.11.2010р. справа № 16/75-пн-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г.; суддів: Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М., яка ухвалою від 02.11.2010р. прийняла справу до свого провадження.

За заявою прокурора та відповідача судовий розгляд здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. У судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.07.2010р. у справі №16/75-пн-09 (суддя Немченко Л.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що, при співставленні план-схеми, що зазначена в акті перевірки, та схематичного плану із інвентарної справи судом встановлено, що схематичні зображення на зазначених документах не співпадають. Крім того, на деякі з тих об’єктів, які прокурор та позивач просять знести, судом у справі № 13/485-пн-07 визнано за відповідачем право власності, а будівля під літ. «Д»є трансформаторною підстанцією, яка не може належати відповідачу. Отже, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем не доведені позовні вимоги.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, перший заступник прокурора Херсонської області звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що постановою апеляційної інстанції у справі №13/476-пн-08 відмовлено ПП ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання за ним права власності на об’єкти нерухомості, побудовані на самовільно зайнятій земельній ділянці, що є предметом спору у справі № 16/75-пн-09. Факт самовільного зайняття відповідачем саме тієї земельної ділянки, на якій ПП ОСОБА_1 самовільно побудував об’єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, прокурор вважає підтвердженим актом перевірки від 28.07.2008р. Херсонською міською радою не приймалося рішення про відведення відповідачу спірної земельної ділянки, у якого відсутні будь-які правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку, договір оренди на неї закінчився 28.12.2009р. та пролонгований не був.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційного подання. Просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач –Херсонська міська рада –свого представника у судове засідання не направила, надіславши до суду письмовий відзив, в якому зазначила, що підтримує вимоги апеляційного подання першого заступника прокурора Херсонської області з тих підстав, що міською радою земельна ділянка відповідачу не надавалася, рішення про її передачу йому не приймалося, отже, відповідачем вона зайнята самовільно та власнику землі не повернута. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та позов задовольнити. Крім того, просить розглядати справу без участі її представника у зв’язку з їх великою завантаженістю.

Колегія суддів клопотання прийняла на підставі ст. 22 ГПК України та задовольнила. Судове засідання проводиться без присутності представника позивача.

ПП ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційне подання, в якому з доводами позивача не погодився, посилаючись на рішення господарського суду у справі № 13/485-пн-07, яким за відповідачем визнано право власності на магазини літ. «А», «А-1»та ларьок літ. «Б». Право власності є непорушним. Також вказує на те, що спірна земельна ділянка була надана відповідачу в оренду на підставі рішення Херсонської міської ради від 28.12.2004р. та договору оренди від 22.02.2005р. Крім того, звертає увагу, що площа земельної ділянки, яку прокурор просить звільнити, є меншою, ніж площа споруд на земельній ділянці, які за доводами прокурора мають бути знесені, а також не співпадає з площею земельної ділянки, вказаною в акті перевірки від 02.07.2010р. Будівлі під літерами «Д», «Е», вказує відповідач, йому не належать. Просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням  з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області здійснено перевірка ПП ОСОБА_1 щодо  дотримання ним вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт від 22.07.2008р. Даною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку несільськогосподарського призначення 0,0060га під розміщення магазину АДРЕСА_1. На момент перевірки встановлено, що зазначений підприємець використовує самовільно зайняту земельну ділянку площею 239,426 кв.м під розміщення складських приміщень та дворової території на землях запасу Херсонської міської ради в порушення ст.125,126 ЗК України.

За результатами перевірки складений протокол про адміністративне правопорушення від 22.07.2008р. № 00038926, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.07.2008р. № 120 та виданий відповідачу припис від 22.07.2008р. № 0002227 про усунення порушень земельного законодавства до 22.08.2008р.

Повторною перевіркою 18.09.2008р. встановлено, що даний припис відповідачем не виконаний і земельна ділянка підприємцем не звільнена, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлені. Повторно складено протокол про адміністративне правопорушення, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2009р. № 154 та видано припис № 0002688 від 18.09.2009р., яким зобов’язано відповідача оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку до 28.09.2008р.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог управління щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, прокурором заявлено позов про зобов’язання ПП ОСОБА_1 звільнити спірну земельну ділянку шляхом знесення розташованого на земельній ділянці об’єкту комерційного призначення (магазинів, ларька, навісів, складів, огорожі).

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Запорізької області щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки –це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2005р. між Херсонською міською радою та ПП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0060га під розміщення торгового павільйону, строк дії укладеного договору закінчується 28.12.2009р.

Згідно наданих актів перевірок чітко не було визначено за план-схемою та описовою частиною чи входить складовою орендована площа 0,0060га у площу 0,0239га, яку прокурор та позивач вважає самовільно зайнятою.

          02.07.2010р. державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель у м. Херсоні управління Держкомзему у м. Херсоні здійснено перевірку та складено акт, де зазначено наступне: “За результатами проведеної перевірки 22.07.2008р. було встановлено, що ПП ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0239га під розміщення складського приміщення та розширення дворової території власного цілісного майнового комплексу по вул. Кримській, 137а, у м. Херсоні. На момент перевірки 12.07.2010р. встановлено, що ПП ОСОБА_1 використовується земельна ділянка загальною площею 0,0473га під розміщення цілісного майнового комплексу (магазин, навіс-1, огорожа, мостіння), продуктовий магазин, складських приміщень та прибудови до магазину. Відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення суду від 01.11.2007 р., за ОСОБА_1 визнано право власності на магазин (84,9 кв. м) навіс (46,4 кв. м), навіс (6,8кв.м), огорожа та мостіння, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,0214 га за вказаною адресою. Також встановлено, що ПП ОСОБА_1 використовує самовільно земельну ділянку площею 0,02516га під розміщення продуктового магазину “У водолея” (37,8 кв.м), складські приміщення (95,1 кв.м) прибудова до магазину (9 кв.м) Самовільно зайнята земельна ділянка огороджена парканом”.

          На плані-схемі земельної ділянки, що зазначена у акті перевірки, не вказано де саме знаходяться споруди відповідно до свідоцтва на право власності, де знаходиться земельна ділянка, яка передавалась  відповідачу на умовах оренди, а де самовільно зайнята земельна ділянка, що є предметом зазначеного позову.

          Крім того, у акті перевірки від  02.07.2010р. зазначено, що на самовільно зайнятій території знаходиться магазин “У водолія”, однак, прокурором у судовому засіданні як у суді першої інстанції, так в апеляційній інстанції не доведено, який саме магазин  під літ.” А” чи літ.” А-1”  має вищезазначену назву.

За уточненою позовною заявою прокурор просив суд зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,0239 га як самовільно зайняту. У той же час, в акті перевірки від 02.07.2010р. зазначено, що ПП ОСОБА_2 самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,02516 га.

При співставленні плану-схеми, що зазначена в акті перевірки, та схематичного плану з інвентарної справи, встановлено, що схематичні зображення на зазначених документах не співпадають.

Із наданих до справи документів не зрозуміло, де знаходився торгівельний павільйон продовольчих товарів, земельну ділянку під яким орендував відповідач та потім перебудував у  магазин. (за схематичним планом зазначено два магазина: А, А-1).

Крім того, предметом позову є земельна ділянка площею 0,0239га, яку просить позивач звільнити шляхом знесення будівель (навісу –літ. «В», навісу –літ. «Г», складу –літ. «Д», складу –літ. «Е», огорожі № 1 та котіння, магазинів –літ. А, А-1, ларька –літ. «Б»), під якими, відповідно до схематичного плану технічної документації Херсонського БТІ знаходяться 0,0247га, з яких літ А, А-1 та Б належать відповідачу на праві власності.

За рішенням господарського суду Херсонської області № 13/485-ПН-07 відповідач набув права власності на єдиний майновий комплекс, що складається з магазину - літ. А, магазину літ. А-1, ларька -літ. Б. Зазначене рішення на день розгляду справу чинне.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Окрім того, склад під літ. «Д»не є власністю ПП ОСОБА_1, оскільки відповідно до довідки ВАТ «Хекрсонобленерго», будівля АДРЕСА_1, виконана як будівля трансформаторної підстанції, але не використовується по первинному призначенню, на балансі ХМЕМ не знаходиться.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2008р. до категорії самочинного будівництва огорожа № 1 та мостіння не відносяться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

З огляду на вищевиколадене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що прокурором та позивачем не доведені позовні вимоги, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог.  

Доводи апеляційного подання спростовуються зазначеним вище.

За таких обставин суд вважає за необхідне апеляційне подання першого заступника Прокурора Дніпровського району м. Херсон, м. Херсон, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2010р. у справі  № 16/75-ПН-09 залишити без змін як таке, що прийнято при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, відповідності висновків суду обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання першого заступника Прокурора Дніпровського району м.Херсон, м. Херсон, залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2010р. у справі  №16/75-ПН-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Мойсеєнко Т. В.  Шевченко Т. М.