У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.10.10 Справа №22/143/09-8/137/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Колодій Н.А. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Акімова Т.М.
за участю представників:
від прокуратури Запорізької області, ОСОБА_1, посвідчення № 84 від 09.02.10р.;
від позивача, ОСОБА_2, довіреність № 358 від 04.10.09р.;
від відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 20-54 від 13.01.10р.;
від відповідача, ОСОБА_4, довіреність № 20-303 від 21.10.10р.;
від 3-ої особи-1 на стороні позивача, ОСОБА_5, довіреність № 01-38/0651 від 28.04.09р.;
від 3-ої особи-2 на стороні позивача, ОСОБА_6, довіреність, серія: ВМК № 591786 від 27.05.10р.;
від 3-ої особи-3 на стороні позивача, ОСОБА_7, довіреність, серія: ВМК № 854963 від 02.02.10р.;
3-тя особа-2 на стороні позивача, ОСОБА_8, паспорт, серія: НОМЕР_1 від 24.05.01р.;
розглянув апеляційну скаргу Фонду державного майна України, м.Київ та апеляційне подання Прокурора Запорізької області, м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 09.07.2010р. по справі № 22/143/09-8/137/10
За позовом Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя діючий в інтересах держави, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Фонд державного майна України, м. Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Запорізька міська рада, м. Запоріжжя
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізична особа –підприємець ОСОБА_8, м. Запоріжжя
Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_11, м. Київ
про вилучення майна з незаконного володіння та визнання права власності
Розпорядженням В.О. Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2608 від 26.10.2010р. справу № 22/143/09-8/137/10 передано на розгляд колегії суддів: головуючий –Яценко О.М., суддів: Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.10.2010р., колегія суддів прийняла справу № 22/143/09-8/137/10 до провадження.
За клопотанням представника відповідача, запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
За згодою присутніх представників сторін та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.07.2010р. по справі № 22/143/09-8/137/10 (суддя Попова І.А.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивоване нормами Цивільного та Господарського кодексів України, фактичними обставинами справи.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Фонд державного майна України, м.Київ та Прокурор Запорізької області, м.Запоріжжя звернулися з апеляційними скаргами, в яких заявники просять рішення суду скасувати, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
При цьому Прокурор Запорізької області, м.Запоріжжя посилаючись на норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) зазначає, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягав приватизації, не могли бути включені спірні гуртожитки, оскільки вони не виконують виробничих функцій та не входять до завершеного циклу виробництва. Таким чином включення спірних гуртожитків, як об’єктів державного житлового фонду, до статутного фонду ВАТ «Запоріжсталь»при його приватизації суперечить нормам законодавства. Вважає, що судом не прийнято до уваги положення ст.8 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», якою визначено, що державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
В апеляційній скарзі Фонд державного майна України, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Закону України Про приватизацію державного та комунального майна», зазначає, що спірні гуртожитки, як об’єкти державного житлового фонду приватизації не підлягали. Вважає, що включення спірних гуртожитків до статутного капіталу відповідача є безпідставним та таким, що не передбачено законодавством України.
Повноважний представник від позивача та прокурор в судовому засіданні 26.10.2010р. доводи апеляційної скарги та апеляційного подання підтримали повністю. Просять задовольнити їх.
Повноважні представники від відповідача в судовому засіданні 26.10.2010р. та у запереченнях, проти доводів апеляційної скарги та апеляційного подання заперечують повністю, вважають прийняте у справі рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін.
Присутній у судовому засіданні представник від третіх осіб-1,2,3 відповіли на запитання колегії суддів, спрямовані на з’ясування суті по справі.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Наказом ФДМУ від 18.10.1996 року №17-ПП затверджено план приватизації Запорізького металургійного комбінату їм. С. Орджонікідзе «Запоріжсталь»шляхом продажу акцій. План розміщення акцій (порядок та спосіб) визначено у п. 7. Плану приватизації.
Наказом ФДМУ від 30.10.1996 року №79-АТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»ім. С. Орджонікідзе перетворено у ВАТ «Запоріжсталь»та затверджено статут товариства.
Відповідно до розділу 3 Плану приватизації, об'єкти соціально-побутової інфраструктури (що наведені у таблиці, серед яких, зокрема за п.14 значаться гуртожитки залишковою вартістю у 98253 млн. крб.) Комісія по приватизації визнала такими, що підлягають приватизації і включила їх вартість в склад цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації. З цього приводу слід зазначити, що на момент передачі майна до Статутного фонду ВАТ «Запоріжсталь»не було законодавчо врегульовано порядок передачі гуртожитків до комунальної власності (відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій №891 від 06.11.1995 року, передачі в комунальну власність підлягали житлові будинки відомчого житлового фонду (крім гуртожитків), дія законодавства про приватизацію державного майна не розповсюджувалась на гуртожитки, як на об'єкти державного житлового фонду.
Наказом ФДМУ №1450 від 22.07.1998 року затверджено Порядок підтвердження права власності на нерухоме майно, пунктом 2.2. якого передбачено, що «на вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації, до набуття чинності цим Порядком, державний орган приватизації видає Перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству». Відповідно до цього, ФДМУ 26.12.2000р. було видано затверджений Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Запоріжсталь», серед якого бул. Шевченко, 23 за номером 87, вул. 40 років Радянської України, 21 за номером 89, вул. Добролюбова, 25 за номером 88, вул. Лахтинська, 10-6 за номером 91, пр. Металургов, 11 за номером 93, вул. Фінальна, 4 за номером 86, вул. Українська, 2 за номером 84. Відповідно до п.4.1. Порядку ФДМУ №1450, «на вимогу відкритого акціонерного товариства державний орган приватизації видає Підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежилі приміщення, які передані до статутного фонду ВАТ. Таким чином, ФДМУ видав ВАТ «Запоріжсталь»Підтвердження права власності на гуртожиток по пр. Металургів,2, затверджене 25.11.1999 року.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а відповідно, для скасування рішення господарського суду з наступних підстав:
Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необґрунтоване застосування прокурором та позивачем статті 387 Цивільного кодексу України – право власника на витребування майна із незаконного володіння, оскільки вказана норма матеріального права застосовується у випадках незаконного володіння відповідачем спірного майна. Як було вказано вище, власником спірних гуртожитків товариство стало в процесі приватизації цілісного майнового комплексу згідно Переліку майна, яке стало його власністю. Доказів включення спірних гуртожитків Фондом державного майна України до Переліку об’єктів приватизації, які підлягають поверненню у державну власність (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 року № 318-р), на момент розгляду спору в суді першої інстанції при новому розгляді ні позивач, ні прокурор не надали суду.
Незаконним є володіння чужим майном без законних підстав, або коли такі підстави раніше були, а потім відпали.
Майно гуртожитків було передано до статутного фонду відповідача як об’єкт соціально-побутового призначення, а не як житловий фонд.
Гуртожитки є приватною власністю ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», право власності якого є непорушним відповідно до статті 41 Конституції України та частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України
З цих же підстав обґрунтування позовних вимог про вилучення із незаконного володіння ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»гуртожитків статтею 1212 Цивільного кодексу України є помилковим.
Крім того, колегія суддів вважає, що прокурором і позивачем пропущено строку позовної давності.
Згідно п. 6 Прикінцевих та Перехідних Положень Цивільного кодексу України правила цього кодексу про позовну давність застосовується до позовів, строк пред’явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР був встановлений загальний строк позовної давності –три роки.
Оскільки приватизація відповідача відбулися в 1996 році, прокурором та позивачем пропущено строк позовної давності.
Застосування до спірних відносин статті 83 Цивільного кодексу Української РСР та відповідно статті 268 Цивільного кодексу України про незастосування позовної давності не може мати місце, оскільки спірні вимоги не передбачені вказаними нормами права.
Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеними обставинами.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 09.07.2010 року у справі № 22/143/09-8/137/10 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 09.07.2010 року у справі № 22/143/09-8/137/10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 09.07.2010 року у справі №22/143/09-8/137/10 - без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Колодій Н.А. Кричмаржевський В.А.