У Х В А Л А

і м е н е м  у к р а ї н и

28 жовтня 2010 року                                 м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2010 року; касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 12 березня 2010 року позов задоволено частково та визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частини житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1, на 3/4 частини спільного майна подружжя та ? частину автомобіля ГАЗ 33021-212. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину вказаного вище житлового будинку з господарськими спорудами, ? частину спільного майна подружжя та на ? частину автомобіля ГАЗ 33022-212. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2010 року рішення місцевого суду в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по ? частині вказаного вище автомобіля - залишено без змін. У решті рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами за вказаною вище адресою, зареєстрованого за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2001 року, й виділено йому на праві власності шафу, вартістю 2 700 грн. Виділено             ОСОБА_1 на праві власності: комод, вартістю 1 100 грн., дзеркало, вартістю 520 грн., тумбу, вартістю 434 грн., тумбу для телевізора, вартістю 550 грн., всього на суму 2 604 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, а    ОСОБА_1 просить скасувати вказані вище судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційних скарг матеріалів убачається, що скарги є необґрунтованими і наведені в них доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 325, п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 12 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2010 року; касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2010 року - відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

      Суддя

Верховного Суду України                                 Д.Д. Луспеник