Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-4583/10 р. Головуючий у першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній
інстанції Птіціна В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Єфімової В.О.,
суддів - Птіціної В.І., Зотова В.С.,
за участю секретаря - Блох Д.Д.
представника відповідачів – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 23 вересня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Сімферопольської філії до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Сімферопольської філії звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому, вточнивши свої позовні вимоги, просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2203-61-01/USD від 28.02.2008 р. (далі по тексту Договір) стягнути солідарно з відповідачів суму у розмірі 23667,27 доларів США, що еквівалентно 187 165 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 15 017 доларів США, заборгованості по простроченому кредиту у розмірі 5 403,44 доларів США, заборгованості по простроченим процентам у розмірі 3 246,83 доларів США, також позивач просить стягнути з відповідачів пеню за неналежне виконання кредитного договору у розмірі 19 873 грн. 78 коп. та штраф у розмірі 6 670 грн. 85 коп., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль, марки «FIAT» SEDICI, реєстровий номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_4 порушуючи умови Договору, кредит в установленому порядку не погашає, відсотки за його користування не сплачує, у зв’язку із чим у ПАТ АБ «Укргазбанк» виникло право вимагати повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені від ОСОБА_4 та поручителя за кредитним договором - ОСОБА_5 Крім того, оскільки в забезпечення виконання умов Договору був укладений договір застави транспортного засобу, позивач також має право звернути стягнення на предмет застави -автомобіль, марки «FIAT» SEDICI, шляхом його продажу з прилюдних торгів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 23 вересня 2010 року позов задоволено у повному обсязі. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 2203-61-01/USD від 28.02.2008 року у розмірі 23 667,27 доларів США, пеню - 19 873 грн. 78 копійок, штраф - 6 670 грн. 85 коп., а всього стягнути 26 544 (двадцять шість тисяч п'ятсот сорок чотири ) гривні 63 копійки. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль «FIAT» SEDICI, реєстровий номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4, шляхом його продажу з прилюдних торгів.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог і звертаючи стягнення на предмет застави, суд першої інстанції виходив із факту невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, що є підставою для звернення стягнення на предмет застави за договором застави.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства України та відповідає фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» і відповідачем - ОСОБА_4 28.02.2008 р. укладений кредитний договір № 2203-61-01/USD, на підставі якого відповідачці - ОСОБА_4 наданий кредит в сумі 23360 доларів США зі сплатою 11,9% річних на строк до 27.02.2015 року. У забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, між Відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерна товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», і відповідачем - ОСОБА_4 укладений договір застави від 28.02.2008 року, згідно якого, остання надала в заставу автомобіль, марки «FIAT» SEDICI, реєстровий номер НОМЕР_1, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, 2007 року випуску, червоного кольору, який належить відповідачу ОСОБА_4 на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Севастопольським МРЕВ 26.02.2008 p..
Також в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 по поверненню кредиту 28.02.2008 року між позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_5 зобов'язалася відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов'язань.
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач ОСОБА_4 свої зобов'язання згідно умов кредитного договору не виконує, оскільки своєчасно не вносить щомісячні платежі і відсотки за користування кредитом. Відповідно до умов договору, порушення строків повернення кредитної заборгованості і процентів за його користування, є підставою для вимоги дострокового повернення кредиту, стягнення відсотків, неустойки, а також, банк має право стягувати з боржника пеню і штраф за невиконання або неналежне виконання умов кредитного договору. Крім цього, відповідно до п. 3.1.5 договору застави, Заставодержатель має право у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання Заставодавцем в повному обсязі або в частині виконано не буде, одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Суд правильно оцінив викладені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також той факт, що розрахунок заборгованості відповідачами не оскаржувався, а тому заборгованість відповідачів перед банком за кредитним договором № 2203-61-01/USD від 28.02.2008 року станом на 13.09.2010 р. складає 23 667,27 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 15 017 доларів США, заборгованості по простроченому кредиту у розмірі 5 403,44 доларів США, заборгованості по простроченим процентам у розмірі 3 246,83 доларів США. Сума пені за порушення строків виконання кредитного зобов'язання складає суму у розмірі 19 873,78 грн., сума штрафу складає 6 670 грн. 85 коп.
Крім того, згідно положень ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Статтею 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача стосовно звернення стягнення на предмет застави - автомобіль, марки «FIAT», марки SEDICI, реєстровий номер НОМЕР_1, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, 2007 року випуску, червоного кольору, який належить відповідачу ОСОБА_4 на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Севастопольським МРЕВ 26.02.2008 p., шляхом його продажу з прилюдних торгів, - є обґрунтованими, відповідають положенням договору застави транспортного засобу 28.02.2008 року, а тому підлягають задоволенню.
Довід апеляційної скарги про те, що відповідачі не були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, як на підставу скасування рішення суду, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки у даному випадку законодавець позбавив право апеляційного суду скасувати рішення та направити його на новий розгляд до суду першої інстанції, урівноваженням прав особи, у таких випадках, є її можливість подати до апеляційного суду всі докази, які вона могла подати до суду першої інстанції, а також нова оцінка наявних доказів у справі з урахуванням її позиції.
Довід апеляційної скарги стосовно того, що питання про стягнення пені є передчасним, колегія суддів також вважає необґрунтованим, та таким, що не спростовує висновків суду, не дає підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Інших доводів, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 23 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ В.І.Птіціна
/підпис/ В.С.Зотов
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.І.Птіціна