П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року                                                    м. Сімферополь

      Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року, якою

                                                               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Керчі, проживаюча по АДРЕСА_1

притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 34 грн.,

                         ВСТАНОВИВ:

       Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання своїх обов’язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок чого на адресу останнього неодноразово надходять скарги.

               В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду, посилаючись на відсутність в її діях складу правопорушення і відсутність достовірних доказів протиправної поведінки її сина. Крім того, вона стверджує про неналежне повідомлення її про розгляд справи судом, у зв’язку з чим вона не брала участь у судовому розгляді справи.

               Заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляційну скаргу, перевіривши її доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Посилання ОСОБА_1 на неналежне повідомлення її про розгляд справи судом, у зв’язку з чим вона не брала участь у розгляді справи, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

               Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, при його складанні ОСОБА_1 було повідомлено належним чином про місце і час розгляду справи судом на 13 жовтня 2010 року, про що свідчить її підпис в протоколі в графі роз’яснень їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП (а.с.1).

               Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

               За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1, оскільки в справі є дані про своєчасне і належне її сповіщення про місце і час розгляду справи судом, що відповідає вимогам ст. 268 КУпАП.

      Проте, заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.

      Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.

      Проте суд, визнавши винною ОСОБА_1 в невиконанні своїх обов’язків щодо виховання свого неповнолітнього сина, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП, не навів в чому саме виразилося ухилення ОСОБА_1 від виконання таких обов’язків, а також в постанові суду не наведено доказів, на підставі яких було зроблено такий висновок.

      Крім того, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП про зміст протоколу про адміністративне правопорушення, крім інших відомостей, в ньому зазначається суть адміністративного правопорушення.

         Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_1 за те, що 22 вересня 2010 року, близько 15 год. по АДРЕСА_1 не займалася вихованням сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок чого на його адресу неодноразово надходили скарги (а.с. 1).

     Проте з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається в чому саме полягає невиконання ОСОБА_1 обов’язків з виховання свого сина, а також не зазначено конкретні наслідки таких дій.

     Так само і не вбачається таких обставин з матеріалів справи і з постанови суду.

     Додані до матеріалів справи копії заяв та пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є мешканцями одного села з ОСОБА_1 і її сином, містять тільки загальні посилання на неналежну поведінку підлітка, але з них також не вбачається будь-яких конкретних дій ОСОБА_1 та їх наслідків, які б підтверджувалися належними доказами і містили б склад правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.  

     З відповідей правоохоронних органів вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до них з заявами про неправомірні дії ОСОБА_4 з заподіяння її сину ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що свідчить про опікування її сином, а також про наявність неприязних стосунків між ОСОБА_1 і Каховською, яка в свою чергу стверджує неналежне виховання ОСОБА_1 свого сина.

     Крім того, з наданих апелянтом матеріалів, в тому числі характеристики, наданою вчителем школи, вбачається, що ОСОБА_2 у зв’язку з особливостями його розвитку і психічної діяльності навчається на індивідуальному навчанні в місцевій школі, яку відвідував разом з матір’ю.

     Також з наданих від інших сусідів ОСОБА_1 пояснень вбачається, що вона вживає заходів до виконання своїх обов’язків з виховання неповнолітнього сина.  

              За таких обставин не можуть бути визнані обґрунтованими висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.

     Враховуючи наведене постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.

               Керуючись ст. ст. 247, 293, 294 КУпАП,

                                                           ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

               Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 184 ч.1 КУпАП, скасувати і провадження в справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

.

                Суддя                                                   Бондарєв В.К.