Справа №  2–8547

                                                                                                                         2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 листопада 2010  року                                                                                      м. Свердловськ                                        

                         Свердловській міський суд Луганської області в складі:

одноособово судді:  Логвіної Л.С.,

при секретарі с/з:    Альмашової Т.В.,

                                                                                                                                                                                           розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні Свердловського міського  суду Луганської області  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

   Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, в обґрунтування вимог зазначивши, що 23 жовтня 2009 року ОСОБА_3 було укладено договір дарування нерухомого майна, за умовами якого ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 34, 9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «В»- сарай, «Е»- навіс, «Г»- вбиральня, №1-2 огорожа, № 3 – водопровід, які належали ОСОБА_3 як побудовані згідно рішення «ПР-46 виконавчого комітету Комсомольської селищної ради м. Свердловська луганської області від 14.06.1986 року на земельній ділянці наданій йому за даним рішенням. З 2009 року позивач фактично вступила до управління нерухомим майном, тобто відкрито ним володіє, щоденно використовуючи його та проживаючи. Крім того, позивач сплачує за комунальні послуги. За містом п.п.3.3 укладеного між сторонами договору дарування, відповідач, як дарувальник прийняв на себе обов’язок в день підписання договору здійснити за свій рахунок дії щодо нотаріального його посвідчення, але до цього часу договір дарування не посвідчений нотаріально. Враховуючи те, що ОСОБА_3 належним чином не оформлений договір дарування, але були вчинені усі інші дії щодо його виконання, позивач вважає, що вона має достатніх підстав для визнання за нею право власності на нерухоме майно.

                Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 34, 9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «В»- сарай, «Е»- навіс, «Г»- вбиральня, №1-2 огорожа, № 3 – водопровід, укладеного 23.10.2009 року між нею та відповідачем ОСОБА_3, та визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок.

                 Позивач – ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

                 Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

                 Представник третьої особи – виконавчий комітет Комсомольської селищної ради м. Свердловська Луганської області в судове засідання не з’явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

        Суд перевіривши матеріали справи та надані докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

                 Згідно положень ст.ст.3, 11 та 15 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, спорів з приводу призначення, обчислення,перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

                 Згідно положень ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

                 Відповідно до вимог ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

                 Як вбачається з договору дарування від 23.10.2009 року, укладеному між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, відповідно до якого відповідач зобов’язався передати у власність, а позивач прийняти житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 34, 9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «В»- сарай, «Е»- навіс, «Г»- вбиральня, №1-2 огорожа, № 3 – водопровід.

            Як вбачається з пояснень позивача, укладений між нею та ОСОБА_3 договір дарування не був нотаріально посвідчений, оскільки на той час сторони вибрали укладення між собою саме такий вид договору, який не був зареєстрований в органах БТІ.

        Відповідно до положень ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

               Згідно положень ст.719 ч. 2 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

               Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

               Відповідно до ст. 377 ч. 1 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

               Оскільки позивачем та відповідачем виконані всі умови договору дарування нерухомого майна, такий договір повинен бути визнаний дійсними та за позивачем повинно бути визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 34, 9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «В»- сарай, «Е»- навіс, «Г»- вбиральня, №1-2 огорожа, № 3 – водопровід.

              На підставі ст.ст.209, 220, 328, 719 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10-15, 60, 88,212-215,223,294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

              Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

              Визнати дійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 34, 9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «В»- сарай, «Е»- навіс, «Г»- вбиральня, №1-2 огорожа, № 3 – водопровід, укладеного 23.10.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

             Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 34, 9 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: «Б» - літня кухня, «В»- сарай, «Е»- навіс, «Г»- вбиральня, №1-2 огорожа, № 3 – водопровід.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

СУДДЯ                                                                                                      ЛОГВІНА Л.С.