Справа № 2-3254
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області в складі:
одноособово судді: Логвіної Л.С.,
при секретарі: Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області у місті Свердловську Луганської області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом і в обґрунтування своїх вимог зазначає, що вона ОСОБА_1, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2009-2010 років зазначена допомога виплачувалась їй не в повному обсязі
З метою нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги позивачка як дитина війни звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з листом від 29.03.2010 року. Відповіддю №1506/Ч-14 від 02.04.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області повідомило, що дійсно відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 №1261, кошторисом органів Пенсійного фонду України не передбачено здійснення виплат на підвищення соціальних виплат дітям війни.
Крім того, Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області посилається на Закони України про Державний бюджет України на відповідний рік та Постанову кабінету Міністрів України від 28.05.08 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно яких було обмежено виплати дітям війни
Щодо посилання Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на відсутність бюджетного фінансування для підвищення соціальних виплат дітям війни слід зазначити наступне.
Державні соціальні гарантії дітям війни, згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У Прикінцевих положеннях Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року Кабінету Міністрів України було дано доручення подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Невиконання цього доручення не може бути визнано підставою для відмови у захисті прав особи, які встановлені та визнані державою.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Твердження Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на обмеження виплат дітям війни Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» вважаю не обґрунтованим виходячи з наступного.
Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-\/ від 19.12.2006 року, якими призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року не відповідають Конституції України виходячи з наступного. Пункт 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 09 07.07 р., керуючись ст. ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними. Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-\/І від 28 грудня 2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року викладено в наступній редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війн".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Виплата надбавки до пенсії дітям війни відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-\/І від 26 грудня 2008 року, якої встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України і нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, вважаю необґрунтованою з огляду на наступне
Згідно із ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. А тому, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530від 28.05.2008 не може бути встановлений розмір підвищення до пенсії менший ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Про це також зазначив Вищий адміністративний суд України у листі №1623/13/13-09 від 01.12.2009 року
Згідно рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.07 р. закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання,
відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України).
Слід також зазначити, що Конституцією України Україна проголошена демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21). Згідно ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VI від 26 грудня 2008 року та ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107Л/І від 28 грудня 2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 498,00 грн. , з 1 листопада - 573,00 грн.
Отже, щомісячна державна соціальна допомога дитині війни повинна була нараховуватися та сплачуватися з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року у розмірі 149,40 грн., а з 01.11.2009 по 31.12.2009 року у розмірі 171,90 грн., але Відповідачем така допомога виплачувалася у розмірі 49,80 грн. у кожному місяці.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» №1646-\/І від 20 жовтня 2009 року прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність, становить з січня 2010 року - 695 гривень.
Таким чином, державна соціальна допомога, що підлягає виплаті дитині війни у січні та лютому 2010 року складає 208,50 грн., але Відповідачем така допомога виплачувалася у розмірі 49,80 грн. у кожному місяці.
Зважаючи на вищевикладене, виплата позивачці не в повному обсязі з 01 січня 2009 роек соціальної допомоги, передбаченої ст. З та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18 листопада 2004 року, є противоправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.
В зв”язку з вищевикладеним позивачка просить суд визнати противоправною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську луганської області щодо нарахування та виплати їй з 01 січня 2009 року по цей час соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої стю6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” №2195-4 від 18 листопада 2004 року. Зобов”язати Управління пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії, передбачене ст..3 та ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-4 від 18 листопада 2004 року, з 01 січня 2009 року та виплачувати в подальшому безстроково у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідного періоду, перерахунок провести з урахуванням здійснених виплат та стягнути з відповідача на її користь сплачені нею судові витрати.
Позивачка у судове засідання не з’явилась, але надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з’явилась, але до початку судового засідання надала заперечення, в якому просить суд розглянути справу без їх участі. В своїх запереченнях посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошову утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. Бюджетних асигнувань на виплату вказаного підвищення Пенсійного фонду України не видавались. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме ст. 6 встановлює, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діяли до 22 травня 2008 року. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Статтею 54 розділу VI Особливі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 році. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. У частині третій статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - включно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстав стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195-IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком на 30 відсотків якої мають підвищуватись дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем. Цю позицію підтвердив Конституційний Суд України у своїй ухвалі від 19 травня 2009 року № 27- у/2009. Здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком для Управління Пенсійного фонду України в м, Свердловську Луганської області не має юридичних підстав. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, д ослідивши і оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності , вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно паспорту на ім’я позивачки ОСОБА_1, убачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і є громадянкою України.
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Свердловським УПСЗН Луганської області на ім.”я позивачки ОСОБА_1.
Згідно зі ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону „Про соціальний захист дітей війни”.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суттю положень ст. 46 Конституції України є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На вимогу п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У зв’язку з чим доводи представника Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 01 січня 2009 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити на користь позивачки за рахунок коштів Державного бюджету України підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат. У задоволенні решти вимог позивачу відмовити за необґрунтованістю.
На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року № 489-V, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, Закону України „Про прожитковий мінімум”, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 10-11, 60 та 212-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням здійснених виплат.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С .