Справа №2-840/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    29 вересня  2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:             головуючого – судді Ємчук В.Е.

        при секретарі – Орос С.Ю.

        з участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовною заявою

ОСОБА_2

до

Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) філії «Відділення Промінвестбанку в м.Рахів Закарпатської області»

про

визнання кредитного договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2 заклала позов до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) філії «Відділення Промінвестбанку в м.Рахів Закарпатської області» про визнання кредитного договору недійсним. Позов мотивує тим, що відповідно до умов укладеного між нею та Промінвестбанком в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м.Рахів Закарпатської області» договору від 26 липня 2007 року банк зобов’язався надати позивачці 30000 доларів США кредитних коштів, шляхом видачі готівки не пізніше 05 серпня 2007 року з його позичкового рахунку, з терміном погашення до 25 липня 2010 року, а ОСОБА_2 зобов’язувалася сплатити кредитні кошти та відсотки за користування кредитом у розмірі 13% річних, що нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом за фактичний перод користування кредитними коштами. На час укладання кредитного договору позивачкою було надано банку інформацію про її фінансово-майновий стан та довідку про доходи у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту. Просить зазначений вище кредитний договір  визнати недійсним, оскільки банк не мав права видавати кредит в іноземній валюті, а лише у національній – гривні. Крім того, на день одержання кредиту курс гривні щодо долара США становив 5,05 гривень, а на день звернення до суду курс української гривні щодо долара США становить 7,96, а отже з підвищенням курсу іноземної валюти сума боргу позивачки значно зросла, у зв’язку з чим погіршився її матеріальний стан.

    В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснив, що банк надав кредит у валюті, після чого курс долара США по відношенню до національної валюти значно зріс, а отже у національній валюті значно зросла сума боргу перед банком, що, на його думку, є несправедливим, більше того, банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті, у зв’язку з цим кредитний договір суперечить чинному законодавству України, тому наполягає на задоволенні позову.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

    Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту ст.1054 Цивільного кодексу України слідує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, тобто таку ж суму грошових коштів, та відсотки. Отже, грошові кошти мають бути повернуті в тій самій валюті, в  якій були одержані та в кількості, що відповідає умовам кредитного договору разом з нарахованими процентами та іншими платежами.  

Відповідно до ст.36 Закону України «Про Національний Банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Згідно ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом міністрів України.

Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют використовується інформація про користування іноземних валют за станом на останню дату.  

Незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавством не закріплена.  

Заява-анкета позичальника на отримання кредиту свідчить про те, що 26 липня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м.Рахів» Климпуш І.О. про надання їй кредиту на ремонт житлового будинку в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів.

Як вбачається з Кредитного договору № 1152 від 26 липня 2007 року та заяви на видачу готівки від 27.07.2007 року,  ОСОБА_2 отримала у АКПІБ (ЗАТ) в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м.Рахів Закарпатської області» кошти у кредит в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США із сплатою відсотків за його користування 13% річних на суму залишку кредиту з кінцевим терміном повернення не пізніше 25 липня 2017 року та зобов’язувалася щомісячно погашати заборгованість за даним договором (щомісячний платіж) та проценти відповідно до графіку погашення, а також суму неустойки і збитки у випадках, визначених договором.

Отже, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти в іноземній валюті, а позивачка отримала те, на що розраховувала – кошти в іноземній валюті на ремонт житлового будинку. На момент укладення кредитного договору не існувало заборони позивачці взяти кредитні кошти в іншій валюті, в гривні. Укладаючи спірний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого курсу не настане.  Таким чином, виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить на самому позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено ст. 617 ЦК України.

Таким чином, в ході розгляду справи було встановлено, що відповідач надав ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті – доларах США в межах повноважень банку щодо здійснення валютних операцій на підставі банківської ліцензії. Умови кредитного договору не суперечать Закону України «Про захист прав споживачів» та іншим чинним нормативно-правовим актам. Під час укладання кредитного договору, сторони чітко розуміли, що курсові коливання гривні можуть настати, але ОСОБА_2 обрала валютою кредитування саме долар США та взяла на себе зобов’язання повернути кредит в іноземній валюті. Тому твердження представника позивача щодо невідповідності умов кредитного договору законодавству України є цілком безпідставними та такими, що не ґрунтуються на діючому законодавстві України.

Посилання позивачки на те, що кредитний договір є несправедливим, не є підставою звільнення від виконання зобов'язань або відповідальності за їх порушення, оскільки ОСОБА_2 сама уклала кредитний договір з відповідачем на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи підпис, вважала його справедливим. Тобто, при підписанні кредитного договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність його умов вимогам законодавства, на що позивачка посилається у своїй позовній заяві.  

    Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки кредитний договір укладений позивачем на підставі вільного волевиявлення, тому в задоволенні позову слід відмовити.  

Керуючись ст.ст.10,58,60,212,213,223 ЦПК України, ст. ст. 215, 509,526,625, 1054,1056 ЦК України,  суд  -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) філії «Відділення Промінвестбанку в м.Рахів Закарпатської області» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.  

 На рішення може бути подано апеляційну скаргу в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя: В.Е.Ємчук