2-а-6944/2010 р.

    П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 року                             м. Лисичанськ

      Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Стахова Н.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії  згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, -

     В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в якому зазначив,  що  має правовий статус „дитини війни”. Відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (далі Закон), але оскільки таке підвищення йому не виплачується, просить визнати бездіяльність відповідача протиправною у зв`язку з не нарахуванням та невиплатою  підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та доплату підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року.

Ухвалою Лисичанського міського суду від 12 листопада 2010 року позовні вимоги позивача  про  визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання  до виплати  підвищення до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 01 січня 2010 року по 09 травня 2010 року залишені без розгляду.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2105-ІV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Визначення мінімального розміру пенсії за віком міститься лише в ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у якій зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та застосовується лише до пенсій, призначених за цим законом. Питання про розмір мінімальної пенсії за віком, що застосовувався б для обчислення підвищення до пенсії особам, які мають статус „дітей війни”, законодавчо не врегульовано. Позивачу виплачено підвищення до пенсії з 01.01.2008 року у розмірі 10%, від прожиткового  мінімуму, згідно  внесених  змін  до Закону  України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

3 матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус „дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням. Позивач звертався до відповідача з заявою про нарахування підвищення до пенсії за 2010 рік, але йому було відмовлено з посиланням на те, що з 1 січня 2010 року йому виплачується  підвищення до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

      28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої встановлено, що „дітям війни” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.

Таким чином, підвищення „дітям війни” виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в м. Лисичанську в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 10 травня 2010 року по день винесення постанови – 26 листопада 2010 року, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії як „дитині війни” відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період з 27 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року включно не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки вимоги позивача стосуються спонукання відповідача вчинити певні дії у майбутньому, то у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду, тобто рішення, дія чи бездіяльність відповідача, які необхідно перевірити на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України. Таким чином, відповідно до наведеної норми, судовому захисту підлягають порушені права, а не ті, які в майбутньому можливо будуть порушені.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України стягуються судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. ст. 2, 17, 18, 122, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

     П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії  згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1 та її виплати, як „дитині війни” за період з 10 травня 2010 року по 26 листопада 2010  року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області  здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як „дитині війни” згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 10 травня 2010 року по 26 листопада 2010 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплаченого.    

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Лисичанську Луганської області відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного  суду   через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня отримання копії цієї постанови.

 Суддя: