Справа № 1-261/10р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 вересня 2010р. Сокальський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Фарина Л.Ю.,

при секретарі Матолінець З.М.,

за участю прокурора Онишкевич З.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, військовозобов’язаного, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,  

по ч.1 ст. 164 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 будучи батьком двох неповнолітніх синів ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2., та  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 грубо порушив вимоги ст.51 Конституції України, глави 15 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про  охорону дитинства», згідно  яких  батьки  зобов’язані утримувати  дітей до досягнення ними  повноліття  та забезпечувати їхні інтереси. В період  з 14.09.2007р. по 19.07.2010р., достовірно знаючи про  те, що  згідно рішення  Сокальського районного суду  Львівської області  від 04.12.2007р.  він має сплачувати  на користь ОСОБА_3 на утримання синів аліменти  в розмірі 200грн. на кожну дитину щомісячно починаючи з 14.09.2007р. і до  досягнення  дітьми повноліття. У зазначений  період часу  підсудний працюючи неофіційно в приватних господарствах, де виконував кінні перевезення за що отримував щомісячну грошову  винагороду в розмірі біля 600грн., про що не повідомляв державну виконавчу службу, тобто  злісно ухилявся  від  сплати аліментів, таким чином  здійснивши заборгованість  по аліментах  на загальну суму  14000грн. 00коп..

    Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочину передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, за ознакою  злісного ухилення  від сплати  встановлених рішенням суду  коштів на утримання дітей.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю та показав, що у вказаний період часу він не мав постійного місця праці проте маючи коні постійно заробляв в день близько  20 – 30грн. На даний час  він сплачує по частинах наявну заборгованість.

У вчиненому ОСОБА_1 щиро розкаявся. Просив суд його суворо не карати, суму заборгованості по сплаті аліментів визнає.

За таких обставин суд визнав недоцільним подальше дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Учасникам розгляду справи роз’яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 винний у злісному ухиленні від сплати встановлених судом коштів на  утримання дітей(аліментів), тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є легким злочином, посягає на особисті права і свободи людини і громадянина, особу підсудного, який раніше не судимий,  по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено..

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначення  засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді  штрафу.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З  А  С  У  Д  И  В  :

ОСОБА_1 по ч.1 ст.164 КК України визнати винним та призначити йому  покарання у виді штрафу в розмірі  1700(одна тисяча сімсот)грн.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: