2-119/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року            Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі:  головуючого:   судді  Широкоряд Р.В.

                 при секретарі              Рудській В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Світловодська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулась із позовом до ОСОБА_2,  і просить суд постановити рішення, яким поділити майно, що є їх спільною сумісною власністю, виділивши їй Ѕ частину автомобіля АЗЛК-412, держ.№ НОМЕР_2; Ѕ частину дачної ділянки 5 соток з побудованим на ній будинком, яка знаходиться  за адресою АДРЕСА_1

Іншу Ѕ частину майна виділити відповідачеві.

Визнати спільною сумісною власністю її та відповідача в рівних частках житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_2 виділивши позивачеві Ѕ частину зазначеного будинку.

ОСОБА_2, подав до суду зустрічний позов.  Просить суд постановити рішення, яким включити до опису майна подружжя та розподілити:  Меблі(стінку), телевізор, комп’ютер.

Визнати на ним дачну ділянку з будинком, відповідно компенсувавши відповідачеві Ѕ частку вартості дачного будинку.

Під час розгляду справи, сторони змінювали свої позовні вимоги.

Остаточно ОСОБА_1,  просить суд постановити рішення яким:

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право власності на майно, що є їх спільною сумісною власністю в рівних частках:

-   двоповерховий дачний будинок з прибудовою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1;

-   автомобіль АЗЛК-412, держ.№ НОМЕР_2  

Припинити право власності ОСОБА_2 на Ѕ частку дачного будинку, сплативши йому грошову компенсацію вартості Ѕ частки в розмірі 7 634,00 грн., відповідно визнавши за ОСОБА_1 право власності на дачний будинок.

Присудити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості Ѕ частки вартості автомобіля АЗЛК в розмірі 1113 грн., припинивши її право власності на зазначений автомобіль.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, 313 гривень недоплаченої вартості Ѕ частки автомобіля АЗЛК.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право спільної сумісної власності Ѕ частини житлового будинку що розташований в АДРЕСА_2 в рівних частинах.

Виділити в натурі ОСОБА_1, ј частину житлового будинку, а саме: житлові кімнати: 1-9 площею 10,5 м.кв. вартістю 6834,45 грн.; кімната 1-10 площею 5,6 м.кв. вартістю 3645,04 грн.

Всі інші споруди залишити в спільному користуванні.

ОСОБА_2,  остаточно просить суд постановити рішення яким:

Виділити у власність ОСОБА_2, дачний будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, компенсувавши ОСОБА_1, вартість Ѕ частини будинку, шляхом стягнення грошових коштів, внесених ним на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1  свій позов підтримала, зустрічний позов не визнала, суду пояснила, що з березня 1988 року, вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. 27.12.2006 року шлюб між ними було розірвано.

В період шлюбу вони з відповідачем придбали: Автомобіль марки «АЗЛК 412», 1975 року випуску д.н. НОМЕР_1; Дачну ділянку, на якій побудували дачний двоповерховий будинок з гаражем, що розташований в м.Світловодську по АДРЕСА_1

Крім того, в період шлюбу, вона проживала з відповідачем в будинку, що розташований в АДРЕСА_2. 3/8 частини та 1/8 частину зазначеного будинку відповідачеві у 1989 році та відповідно у 1995 році подарувала його бабка, - ОСОБА_3

За час шлюбу з відповідачем та проживання в зазначеному будинку, за спільні кошти вони проводили ремонт будинку, вносили гроші на облаштування будинку та при будинкової території, внаслідок чого вартість будинку істотно збільшилась, а тому зазначений будинок може бути визнаний судом спільною сумісною власністю подружжя.

Поділити будинок необхідно відповідно до викладених первинних позовних вимог.

Дачний будинок необхідно залишити у власність ОСОБА_1, відповідно компенсувавши ОСОБА_1 вартість Ѕ  його частини у зв’язку з тим, що відповідач користується іншою земельною ділянкою. Дачна ділянка з будинком їй необхідно для організації життя.

Автомобілем користується відповідач, тому йому необхідно залишити автомобіль, відповідно компенсувавши ОСОБА_1, вартість Ѕ його частини.  

В судовому засіданні ОСОБА_2,  свій позов підтримав, зустрічний позов визнав частково, суду пояснив, що житловий будинок був подарований йому його бабкою. За час шлюбу та проживання в зазначеному будинку з колишньою дружиною, грошових витрат на утримання, облаштування, поліпшення будинку, які б істотно могли вплинути на збільшення вартості будинку не відбувалось.

Вартість будинку збільшилась у зв’язку з індексацією його балансової вартості.

Тому зазначений будинок не може вважатись спільною сумісною власністю подружжя.

З позовними вимогами, щодо залишення за ним автомобіля АЗЛК 412, та компенсації ОСОБА_2 Ѕ його частини погоджується. Зазначив, що 800 гривень ним вже сплачено, залишилось сплатити 313 гривень.  

Дачний будинок просить залишити у власність за ним. Дача йому необхідна для ведення присадибного господарства. На його утриманні знаходяться двоє дітей.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

18.03.1988 року, між сторонами в справі було укладено шлюб.

27.12.2006 року шлюб між ними було розірвано.

В період шлюбу, 12.04.2005 року,  подружжям було придбано автомобіль марки «АЗЛК 412», 1975 року випуску д.н. НОМЕР_1;

Згідно довідки голови правління СТ»Аврора», ОСОБА_2, є членом садового товариства «Аврора», і має в своєму користуванні земельну ділянку по АДРЕСА_1 за №5, площею 500 кв.м., яка йому виділена на підставі рішення Світловодської міської ради за №170 від 19.03.1987 року.

На зазначеній земельній ділянці знаходиться двоповерховий дачний будинок з прибудовою.

Відповідно до договору дарування від 17.08.1989 року,  ОСОБА_3, яка приходиться бабкою ОСОБА_2, подарувала ОСОБА_2 3/8 частини, а 05.09.1995 році 1/8 частини будинку, що розташований в АДРЕСА_2.

Інша Ѕ частина будинку є відокремленою самостійною частиною, належить іншій особі на праві власності, і спору про зазначену частину будинку не існує.

Таким чином ОСОБА_2, є власником Ѕ  частини спірного будинку.

Враховуючи, що спору про розподіл спільного майна подружжя, автомобіля АЗЛК 412 фактично не існує, ОСОБА_2, в цій частині позов визнав, суд вважає, за можливе визнати, що  автомобіль АЗЛК-412, держ.№ НОМЕР_2  є  спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, та ОСОБА_2, та присудити у власність ОСОБА_2,  автомобіль АЗЛК-412,

держ.№ НОМЕР_2 , стягнувши з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, 313 грн., недоплаченої грошової компенсації  Ѕ частки автомобіля АЗЛК-412, держ.№ НОМЕР_2

Обговорюючи питання, щодо визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право спільної сумісної власності Ѕ частини житлового будинку що розташований в АДРЕСА_2 в рівних частинах, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог ОСОБА_1, необхідно відмовити.

Єдиною підставою для обґрунтування зазначених позовних вимог, на які посилалась ОСОБА_1 та які заперечував ОСОБА_1, є та обставина, що як на думку позивача, вартість будинку істотно збільшилась за час шлюбу сторін. Де вони за спільні кошти добудовували будинок, проводили ремонт будинку, вносили гроші на облаштування будинку та при будинкової території.

Відповідно до ст.22 КпШС УСРС,  майно, нажите  подружжям  за  час  шлюбу,  є  його   спільною сумісною власністю.

Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі,  якщо один з них був  зайнятий  веденням  домашнього  господарства,  доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
 

ст.24 зазначеного кодексу передбачено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження,  а також одержане  ним  під  час шлюбу в дар або в порядку успадкування,  є
власністю кожного з них.

Згідно висновку експерта  №208/2 від 15.06.2010 року, «Вартість домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 за проміжок часу з 17.08.1989 року по 10.01.2007 року збільшилась за рахунок індексації балансової вартості.

Ремонтно-Будівельних робіт, пов’язаних зі значними капіталовкладеннями не відбувалось.

В судовому засіданні також не встановлено та не доведено, що за час проживання сторонами в шлюбі, в будинку були проведені значні капіталовкладення, що могло призвести до суттєвого збільшення вартості будинку.

Поточний ремонт частин приміщення будинку, а також незначні вкладання грошових коштів для покращення умов проживання, не може вважатись таким, що суттєво збільшують вартість майна.

Суд вважає, що без проведення поточного ремонту будинку, підтримання його в належному стані, будинок взагалі з часом знецінюється та приходить в непридатність.

Тому суд сприймає висновок експерта як належний та допустимий.

Обговорюючи питання, щодо поділу дачного будинку, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити двом сторонам.

В судовому засіданні сторони не надали суду правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність дачного будинку будь кому із сторін в справі.

Відповідно до ч.3 ст.375 ЦК України, Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки  за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.376 ЦК України, Житловий будинок , будівля, споруда, інше нерухоме майно  вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. 2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна , не набуває права власності  на нього.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання про визнання права власності, розподіл та присудження у власність будь кому із сторін зазначеного нерухомого майна.

Кошти внесені на депозитний рахунок підлягають поверненню сторонам.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.88 ЦПК України.

На підставі ч.2 п.1 ст.57, ст.ст.60,63,70,71 СК України,  ст.ст.22,24 КпШС УРСР, ст.ст.375,376 ЦК України, керуючись ст.ст.88,213-218,  ЦПК України, суд-      

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати, що  автомобіль АЗЛК-412, держ.№ НОМЕР_2  є  спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_1, та ОСОБА_2

Присудити у власність ОСОБА_2,  автомобіль АЗЛК-412, держ.№ НОМЕР_2

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, 313 грн., недоплаченої грошової компенсації  Ѕ частки автомобіля АЗЛК-412, держ.№ НОМЕР_2

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, відмовити за недоведеністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити за недоведеністю.

Повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Кіровоградській області внесені ним згідно квитанції №907 від 03.11.2008 року  грошові кошти в розмірі - 7634 грн.

Повернути  ОСОБА_1, з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Кіровоградській області внесені нею згідно квитанції від 09.10.2008 року, грошові кошти в розмірі – 7634 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, 37,49 грн., судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1, 130,13 грн., судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після

проголошення рішення.          

                         Головуючий

                         суддя:                                                         Р.В.Широкоряд