ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

                                                                                                   Справа № 2-а-179/10

29 листопада 2010 року  селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Атаманюк Р.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни  та виплачувати її в подальшому в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,-

В С Т А Н О В И В :

       Позивач звернувся до суду із позовом до управління Пенсійоного фонду України у Верховинському районі про  визнання неправомірними дій, зобов’язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни за період з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 рудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2010 року та виплачувати її в подальшому.

Свої вимоги мотивує тим, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і маючи статус дитини війни, має право на отримання  щомісячного підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Наявність в нього такого права підтверджена також і рішеннями Конституційного суду України ,   якими  визнано неконституційними дії держави щодо невиплати 30% надбавки до пенсії дітям війни. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання. Однак таку доплату управління Пенсійного фонду у Верховинському районі  проводило йому не в повному обсязі і на його вимогу відмовило виплатити. Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що строк звернення до суду він не пропустив у зв’язку з тим, що відповідно до вимог ч.2 ст.87 Закону України « Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані з вини органу , який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Просить постановити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті  підвищення до пенсії як дитині війни, зобов’язати відповідача нарахувати  та виплатити в його користь надбавку до пенсії ,  як дитині війни ,  за період з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 рудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та виплачувати її в подальшому.

         Ухвалою суду від 22.102010 року відкрито скорочене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу подати заперечення проти позову та докази, якими воно обгрунтовується або заяву про визнання позову безпосередньо до канцелярії суду.

         На час розгляду справи відповідачем не подано до суду заперечення проти позову  чи заяви про визнання позову .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і в даний час  отримує пенсію по віку та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» наділений статусом дитини війни, про що свідчить його пенсійне посвідчення №105166 та паспорт громадянина України (копії даних документів зберігаються в матеріалах справи).

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-IV від 18.11.2004р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” N 489-V від 19. 12.2006 року були визнані неконституційними, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.

    Статтею 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи  державної  соціальної  допомоги,  що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» N 3551-XII від 22.10.1993 року учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп2008 були визнані неконституційними положення  ст. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році виникло з 22.05.2008 року.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року дія статті 6 Закону України »Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася на період 2009-2010 років.

Судом встановлено, що всупереч згаданим рішенням Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2007 року не виплачувалось, а в 2008-2010 роках - виплачувалось у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це підвищення становило з 0 1.01.2008 року - 47 грн., з 0 1.04.2008 року - 48,1 грн., з 01.07.2008 року - 48,2 грн., з 011.10.2008 року по  31.08.2010 року - 49.80 грн. Аналогічні розміри підвищення  дітям війни до пенсії встановлені і постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

За таких обставин суд вважає, що порушено право позивача на отримання підвищення пенсії як дитині війни в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни», - 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22.05.2008 року по 01.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.09.2010 року.

При цьому розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”повинен застосовуватись розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Отже, при вирішенні спору суд, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами доходить висновку, що при виплаті 30% підвищення до пенсії дитині війни, передбаченого статтею 6 Закону 2195-ІУ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджетУкраїни на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що оскільки позивач звернулася з адміністративним позовом до суду 18.10.2010 р, а згідно ухвали Верховинського районного суду  від   провадження за його позовом до управління Пенсійного фонду України уВерховинському районі Івано-Франківської області було закрито з підстав того, що спір не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому позивачу посправі  ОСОБА_1 слід поновити строк звернення до суду пропущений з поважних причин.  

За таких обставин суд приходить до висновку, що способом відновлення порушеного права позивача є покладення обов’язку на відповідача провести належне нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням виплачених сум за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.09.2010 року.

Разом з цим, суд вважає безпідставною вимогу позивача про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати йому надбавку до пенсії, оскільки при виплаті такої надбавки у майбутньому, відповідач має керуватись нормами Закону України "Про соціальний захист дітей війни", які будуть діяти на момент її нарахування та виплати..

Тому, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. ст. 1, 3 ,6, 8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007 року та від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 99,100,158 – 163,183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити частково.

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також щодо неналежного нарахування доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2010 року, неправомірними.

    Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі  Івано-Франківської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року,  та з  01.01.2009 року по 01.09.2010 року, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахування виплачених сум.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

       Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

       Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду  протягом  10 днів з дня її проголошення через Верховинський районний суд.  

       Головуючий:                                               Р.І. Атаманюк