Копія: Справа № 2а-167/07
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 року Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Поповича С.М.
при секретарі - Карпушевій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Олександрійського управління праці та соціального захисту населення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення, передбаченій Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закону № 796-ХІІ). Свої вимоги обґрунтував тим, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та інвалідом, а тому відповідно до ст. 48 Закону України № 796-ХІІ має право на щорічну виплату на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних зарплат. Однак відповідач за 2000 - 2006 роки таких виплат не здійснив, в зв'язку чим виникла заборгованість на загальну суму 7561 грн. 50 коп.
В судовому засіданні позивач підтвердив позовні вимоги.
Представник відповідача в суд не з'явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просить суд перенести розгляд справи в зв'язку з відпусткою працівника, який займається судовими справами.
Вислухавши думку позивача та враховуючи обставини справи, суд визнає причини неявки представника неповажними, що не є перешкодою для розгляду справи.
В письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 «Про компенсацію виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де визначено менший розмір щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, за період з 2000 року по 2004 рік в розмірі 26 грн. 70 коп., в 2005-2006 рр. - 120 грн.
Суд, вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі наступного.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії та відповідно до ст. 48 Закону України № 796-ХІІ має право на щорічну допомогу на оздоровлення за 2000-2006 рр. в розмірі 5 (п'яти) мінімальних зарплат (як інвалідові ІІ групи). При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 7 частини 4 ст. 48 Закону № 796-ХІІ). Нормами відповідних Законів України, якими встановлювався розмір мінімальної заробітної плати за час, що сплив після прийняття Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року, не передбачено обмежень щодо застосування ст. 48 Закону № 796-ХІІ, якою встановлювався розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. З моменту прийняття постанови № 836 від 26.07.1996 року встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишались незмінними, в той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Конституцією України у ст. 46 передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, дії відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, які не відповідають встановленим ст. 48 Закону № 796-ХІІ, є такими, що порушують конституційні права ОСОБА_1 на здоров'я та належний соціальний захист.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню норми закону ст. 48 Закону № 796-ХІІ та норми Законів України, якими встановлено розміри мінімальної зарплати і які прийняті після Постанови № 836 від 26.07.1996 року. Разом з тим суд враховує положення Закону України від 20.12.2005 року № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», згідно якого дію абзацу другого частини четвертої ст. 48 Закону України № 796-ХІІ на 2006 рік зупинено. Цей закон не визнано неконституційним, він є чинним, тому не має правових підстав для стягнення матеріальної допомоги за цей рік з урахуванням розміру мінімальної зарплати.
Вирішуючи питання про фактичний розмір відшкодування, суд погоджується з розрахунками позивача та приймає до уваги довідку Олександрійського управління праці та соціального захисту населення про розміри виплат на оздоровлення. Так, згідно довідки відповідача позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 26 грн. 70 коп. за 2000 рік - в квітні 2001 року, за 2001 рік - в червні 2002 року, за 2002 рік - в березні 2004 року, за 2003 рік - в травні 2004 року, за 2004 рік - в грудні 2004 року, за 2005 рік в розмірі 120 грн. - в жовтні 2005 року, за 2006 рік - в червні 2006 року, всього 373 грн. 50 коп.
Відповідно на момент отримання позивачем щорічної допомоги на оздоровлення мінімальна заробітна плата згідно діючого на той час законодавства становила: в квітні 2001 року - 118 грн., в червні 2002 року - 140 грн., в березні-травні 2004 року - 205 грн., в грудні 2004 року - 237 грн., в жовтні 2005 року - 332 грн. Тобто, позивачу до виплати належало б (118 + 140 + 205 + 205 + 237 + 332) х 5 = 6185 грн. Отримано 373 грн. 50 коп. Сума недоплачених коштів становить 5811 грн. 50 коп. (6185 - 373,5).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 16, 19, 46 Конституції України, ст. 48 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 99 КАС, ст. 268 ЦК, ст.ст. 9, 11, 71, 86, 94, ч. 1 ст. 158 - 163 КАС, суд
П О С Т А Н О В И В:
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради на користь ОСОБА_15811 грн. 50 коп. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2000 - 2005 роки.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду С.М. Попович