Копія: Справа № 2-26/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Поповича С.М.
при секретарі - Карпушевій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_1до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1» про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
З позовної заяви вбачається наступне.
З 27.03.1991 року по 21.06.2002 року позивачка працювала на посаді економіста в комунальному підприємстві «ЖЕК № 1».
10.04.2002 року в період знаходження позивачки у відпустці по догляду за дитиною вона отримала від керівника підприємства листа, в якому вона була попереджена про переведення посади економіста на неповний робочий день (4 години) та зменшення розміру окладу з 01.04.2002 року до 0,5 від попереднього розміру.
Після виходу на роботу вона звернулась до керівника підприємства з вимогою скасувати раніше прийнятий акт про зменшення заробітної плати, як незаконний, але в цьому їй було відмовлено.
Вважає дії відповідача щодо зменшення заробітної плати неправомірними, оскільки діючим законодавством передбачено збереження розміру заробітної плати на період надання відпустки.
В зв'язку з відмовою задовольнити законні вимоги позивачки, вона вимушена була розірвати трудову угоду на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП.
Крім того, неправомірними діями відповідача позивачці заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 грн. Просила суд визнати недійсним акт відповідача про зменшення заробітної плати, стягнути з відповідача на свою користь недоплачену заробітну плату за період з 01.04.2002 року по 21.06.2002 року та заподіяну моральну шкоду.
В подальшому позивачка неодноразово змінювала позовні вимоги в частині розміру стягнення заробітної плати та моральної шкоди, в останніх позовних вимогах від 19.07.07 просила суд скасувати наказ № 25-А від 21.06.2002 року, поновити її на роботі на посаді економіста КП «ЖЕК № 1», поновити строк звернення до суду як пропущений з поважних причин, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
В судовому засіданні позивачка підтвердила свої позовні вимоги.
Представник відповідача в своїх письмових запереченнях та поясненнях суду позов не визнав, пояснив, що 08.04.2002 року в зв'язку з реорганізацією підприємства та змінами умов праці відповідно до вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП позивачка за 2 місяці була попереджена про зміну штатного розкладу і переведення посади економіста на неповний робочий день. Не погодившись на зміни умов праці, ОСОБА_1 подала заяву про звільнення з посади економіста за угодою сторін по п. 1 ст. 36 КЗпП. В зв'язку зі звільненням з позивачкою був проведений повний розрахунок, виплачена компенсація за невикористану відпустку за 46 днів. На момент звільнення ОСОБА_1 будь-яких претензій до відповідача не мала.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі наступного.
Позивачка з 25.03.91 працювала в КП «ЖЕК № 1» економістом. Згідно наказу № 48 від 08.07.99 їй була надана частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.09.99 по 24.06.02. Під час перебування у відпустці у КП «ЖЕК № 1» на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради № 144 від 28.02.2002 року пройшла реорганізація з утворенням двох підприємств - комунального підприємства «ЖЕК № 1» та приватного підприємства «Оріон-сервіс». Про реорганізацію підприємства та зміну умов праці на посаді економіста позивачка 08.04.2002 року була письмово повідомлена.
Відповідно до п. 2.3 Договору на утримання житлових будинків та при будинкової території, укладеним між комітетом містобудування, житлово-комунального господарства міської ради та ПП «Оріон-сервіс», працівники КП «ЖЕК № 1» були працевлаштовані в ПП «Оріон-сервіс» за власним бажанням.
Позивачка не погодилася зі зменшенням в оплаті праці економіста згідно нового штатного розкладу, що вводився в дію з 01.04.2002 року, і подала заяву про звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін).
Наказом начальника Олександрійського КП «ЖЕК № 1» № 25-А від 21.06.2002 року економіст ОСОБА_1 на підставі своєї заяви звільнена з роботи з 21.06.2002 року згідно ст. 36 п. 1 КЗпП.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів») домовленість між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
При звільненні позивачці була виплачена компенсація за невикористану відпустку. Проте за захистом порушених своїх трудових прав вона звернулася до суду тільки 13.01.2003 року, а з позовними вимогами про поновлення на роботі та пов'язаних з цим позовом про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - 19.07.2007 року, тобто з порушенням передбачених ст. 233 КЗпП строків звернення до суду. Поважних причин для поновлення строку звернення до суду суд не вбачає, оскільки з моменту звільнення з 21.06.2002 року позивачка, не дивлячись на своє захворювання і лікування стаціонарно з 13.07.2002 року по 16.08.2002 року та стаціонарне лікування малолітнього сина з 27.08.2002 року по 15.09.2002 року, мала можливість звернутись до суду в терміни, передбачені законом.
По скаргам позивачки в період до звернення її до суду прокуратурами м. Олександрії та Кіровоградської області проводилася перевірка законності її звільнення та питань з недоплати заробітної плати. По результатам перевірки порушення закону встановлено не було, що підтверджується письмовими відповідями від 15.10.2002 року за № 257-С та від 29.12.2002 року за № 07/1-5/1087-02.
Неправомірних дій відповідача при звільненні позивачки за згодою сторін судом не встановлено.
На підставі наведеного суд не вбачає підстав для визнання наказу № 25-А від 21.06.2002 року незаконним та його скасування.
Відповідно не можуть бути задоволені вимоги про поновлення на роботі на посаді економіста КП «ЖЕК № 1» та відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 36 п. 1, 233, 235, 2371 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1» про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Кіровоградської області шляхом подачі на протязі 10 днів після проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачею після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду С.М. Попович