Справа № 2а-275/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010  року суддя Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим Буйлова С.Л. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про відновлення пропущеного строку звернення до суду, зобов’язання до нарахування щомісячної соціальної допомоги  як дитині війни за 2009 та 2010 роки,

ВСТАНОВИВ :

06 жовтня  2010 року позивач ОСОБА_1  звернулася до Ленінського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим про відновлення пропущеного строку звернення до суду, зобов’язання до нарахування щомісячної соціальної допомоги  як дитині війни за 2009 рік в цілому та  січень-вересень 2010  року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду АР Крим від 07.10.2010  року пропущений строк звернення до суду поновлений.

Відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим надані письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові заперечення на позов та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  року, на час закінчення другої світової війни їй було менш ніж 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі положення, котрими ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, у зв’язку з чим ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року діє у редакції, якою передбачено підвищення пенсії саме на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 гривень, з 1 листопада 2009 року для осіб, які втратили працездатність – 573 гривні.  

 Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік затверджений: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. .  

З довідки, наданої відповідачем, встановлено, що на протязі 2009року та з січня - серпня 2010 року позивачці нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 49 грн. 80 коп., у зв’язку з чим недораховане та недоплачене позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня по 31 серпня 2010 року повинне бути розрахована наступним чином :  

січень-жовтень 2009 року ( 498 грн. х 30%) х 10 - (49,80грн. х 10 місяців) = 996грн.

листопад-грудень 2009 року (573грн. х 30%) х 2 - (49,80грн. х 2 місяця) = 244грн.20коп.

січень-березень 2010 року (695грн. х 30%)  х 3 – (49,80грн. х 3 місяці)  = 476грн.10коп.  

квітень-червень 2010 року (706 грн. х 30 %) х 3 місяці – (49,80 грн. х 3 місяці) = 486 грн. 00 коп.  

липень-вересень (709 грн. х 30%) х 3 місяці – (49,80 грн. х 3 місяці) = 488 грн. 70 коп.  

                                              всього :   2691 (дві тисячі шістсот дев’яносто одна) грн.00 коп.  

Ствердження відповідача про те, що за основу розрахунку розміру підвищення до пенсії дітям війни не може бути прийнятий розмір мінімальної пенсії за віком, оскільки цей розмір застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду не є підставою для відмові позивачу у позові, оскільки, згідно ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, і суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Крім того, чинним законодавством України не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру мінімальної пенсії за віком.  

Відсутність бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не може бути прийнята до уваги, оскільки з огляду на правову позицію Європейського Суду з прав людини реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачені певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати дітям війни підвищення до пенсії в передбаченому Законом розмірі.  

Згідно п.п.6 п.2.2 розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах и районах у містах, затвердженого Постановою ПФУ від 30.04.2002 року   №8-2, обов’язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії покладені на територіальні управління ПФУ в районах, містах и районах у містах.  

Позивач в позовній заяві просить суд зобов’язати відповідача тільки нарахувати їй недораховану та недоплачену соціальну допомогу як дитині війни, але не вимагає зобов’язати виплатити цю допомогу. В даному випадку можливо вийти за межі позовних вимог і зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії як дитині війни, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачці.      

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сплачений нею судовій збір в сумі 03грн.40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 183-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов   задовольнити.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік в цілому та  січень-вересень 2010 року в розмірі   2691 (дві тисячі шістсот дев’яносто одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови. Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя: