справа №1-201/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року                                                        

Залізничний районний суд м. Львова

в складі:  головуючого- судді                        Іванюк І.Д.

                 при секретарі с/з-                         Конратьєвій Н.А.

з участю: прокурора -                                    Шолопи Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про обвинувачення:

ОСОБА_1  – ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, освіта неповна середня, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого:   АДРЕСА_1 проживаючого: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 27.01.2010р. о 21.50 год., знаходячись на 2–му поверсі будинку по АДРЕСА_3, звідки таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_2 гаманець чорного кольору вартістю 50 грн. з грошима у сумі 1000 доларів США та 1200 грн., а всього викрав майна потерпілої на загальну суму 9250 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині не визнав, пояснив суду, що 27.01.2010 р. дійсно знаходився на 2-му поверсі будинку по АДРЕСА_3, де ремонтував електрощиток, однак у квартиру потерпілої він не заходив та гаманця і грошей не брав, а явку з повинною написав під психологічним примусом працівників міліції.

Незаважаючи на невизнання вини ОСОБА_1, його вина в повному об’ємі стверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 27.01.2010 р. близько 21.40 год. вона повернулась додому № АДРЕСА_3 і, залишивши у прихожій на тумбочці одяг та сумку із гаманцем, у якому знаходились гроші у сумі 1000 доларів США та 1200 грн., пішла на загальну кухню гріти воду. Двері у квартиру вона не зачиняла, а лише прикрила. У цей час по загальному коридору 2-го поверху ходив підсудний ОСОБА_1, а у кінці коридору знаходилось ще кілька сусідів, які ремонтували електрощиток. Пробувши на кухні близько 30 хв. вона повернулась у квартиру і, оскільки двері у неї були зачинені, то зрозуміла, що у квартирі хтось був. Заглянувши у власну сумочку вона виявила пропажу гаманця та грошей. Наступного дня, проаналізувавши ситуацію, вона зрозуміла, що гроші викрав ОСОБА_1 та близько 13.00 год. вона піднялась до квартири № 72, у якій він проживає та  розповівши про пропажу гаманця, попросила його повернути належні їй кошти. Спочатку ОСОБА_1 вину не визнавав, однак після того як вона повторно повідомила підсудному, що піде у міліцію. ОСОБА_1 наздогнав її на сходовій клітці, просив нікуди не йти,обіцяв добровільно видати гроші. Прийшовши додому, вона порадилась із сином і все ж таки у вечері пішла у Залізничний РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, де написала заяву про злочин. Цього ж дня працівники міліції затримали ОСОБА_1 і він написав явку із повинною. При відтворенні обстановки та обставин злочину ОСОБА_1 добровільно,без будь-якого примусу та підказок зі сторони працівників міліції показував місце вчинення злочину та місце, куди він викинув гаманець. Також, 30.01.2010 р. ОСОБА_1 повернув їй частину грошей у сумі 1000 грн. Просила застосувати до підсудного міру покарання, достатню для його виправлення.

Із показань допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 вбачається, що 28.01.2010 р. він зустрівся із підсудним ОСОБА_1 біля магазину по вул. Повітряній у м. Львові. Перед зустріччю з ОСОБА_1 він вживав алкогольні напої, а тому точно не пригадує, про що вони говорили. ОСОБА_1 попросив його взяти на зберігання гроші. однак він повернув гроші та відмовився, оскільки таких  не потребував. Скільки грошей передавав підсудний йому точно не відомо, так як він їх не перераховував, однак зі слів ОСОБА_1 там було 300 доларів США.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 повідомив суду, що він проводив слідчі дії у вказаній справі, при допиті та при відтворенні обстановки та обставин події підсудний визнавав свою вину повністю, добровільно показав місце з якого таємно викрав гаманець потерпілої та місце, куди він його викинув. Також 30.01.2010 р. підсудний добровільно видав потерпілій частину грошей у сумі 1000 грн.

Із показань допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 вбачається, що 27.01.2010 р. близько 21.30 год. вона разом із дитиною перебувала у загальній кухні 2-го поверху будинку по АДРЕСА_1. Через деякий час до них на кухню прийшла сусідка ОСОБА_3, квартира якої знаходиться поруч із кухнею. У той час, коли вони знаходились на кухні, у дальньому куті коридору сусіди з 4-того поверху ремонтували електрощиток, а по коридору декілька разів проходив сусід з 4-того поверху - ОСОБА_1 Інших людей, які б проходили повз кухню вона не бачила.

Згідно показань підсудного ОСОБА_1, даних на досудовому слідстві (а.с.50-51, 61-62) вбачається, що він вину у вчиненому він визнав повністю, вказавши, що 27.01.2010 р. близько 21.00 год. разом із сусідами ремонтував електрощиток, що знаходиться на 2-му поверху будинку по АДРЕСА_1. Проходячи повз квартиру № 36 він помітив, що двері у неї привідчинені і зайшов у середину. У прихожій було вимкнуте світло, однак на тумбочці він помітив сумочку темного кольору, яку відкрив та нащупав у ній гаманець та не відкриваючи його заховав собі у штани, а сумочку поставив на місце. Після того він вийшов із квартири та знову підійшов до електрощитка, де пробув близько 20 хв., після чого пішов на 4-тий поверх до квартири, де проживає. Піднявшись на гору, він відкрив гаманець і побачив у ньому гроші у сумі 1200 грн. купюрами по 200, 100 та 50 грн. та 1000 доларів США купюрами по 100 доларів США. Після цього він віддав своїй співмешканці 600 доларів США, щоб та поклала їх у банк. Наступного дня до нього квартиру прийшла сусідка ОСОБА_3, повідомила, що в неї зник гаманець із грошима та просила його віддати гроші. Спочатку він не визнавав своєї вини, однак коли вдруге вона повідомила його про намір звернутись до працівників міліції, він вибіг за нею і зізнався у вчиненому та обіцяв віддати гроші. Після цього він пішов в магазин, де зустрів ОСОБА_4, якому вирішив віддати борг і передав гроші у сумі 300 доларів США, а ще 100 доларів США обміняв на гривні. Ввечері цього ж дня його затримали працівники міліції.

Протоколом ставки віч- на- віч від 29.01.2010 р. (а.с. 23-24) згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дали пояснення, аналогічні їх показанням під час досудового слідства.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього від 29.01.2010 р. (а.с. 27-34), згідно якого ОСОБА_1 вказав на місце крадіжки та місце, куди він викинув викрадений гаманець.

Заявою про добровільну видачу коштів від 30.01.2010 р. (а.с. 39) та протоколом добровільної видачі від 30.01.2010 р. (а.с. 36-37) , згідно якого ОСОБА_1 добровільно видав 1000 грн. для повернення потерпілій ОСОБА_3

Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні винність підсудного у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у житло, доведена повністю, а його дії кваліфіковано вірно за ч.3 ст.185 КК України.

Невизнання підсудним ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини суд розцінює як позицію захисту, обрану ним з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.

Обираючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психіатричному закладах не перебуває. Між тим, у судовому засіданні ОСОБА_1 давав покази, які свідчать про невизнання ним вини у вчиненому злочині, а тому призначаючи йому покарання суд не приймає до уваги таку, зазначену у обвинувальному висновку, пом’якшуючу покарання обставину як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не виявлено.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, а тому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування такого з випробовуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази у справі, згідно ст. 81 КПК України, а саме: гроші у сумі 1000 грн., які перебувають на зберіганні у ОСОБА_3 (а.с. 42) – повернути потерпілій ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів КВС, повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, з’являтись для реєстрації в органи КВС.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: гроші у сумі 1000 грн., які перебувають на зберіганні у ОСОБА_3 (а.с. 42) – повернути потерпілій ОСОБА_3    

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через суд, який його постановив, протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - протягом п’ятнадцяти діб з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя /підпис/:

З оригіналом згідно:

СУДДЯ: