Справа №2а- 1637/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року м.Євпаторія
Суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Ружицька Т.В.,
розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
До Євпаторійського міського суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої вимоги мотивує тим, що вона є інвалідом першої групи, встановлено статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Євпаторії і отримує пенсію у розмірі 932 грн. 80 коп. Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» встановлено, що особам, які внесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 54 зазначеного Закону визначена пенсія у розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового прожиткового мінімуму. Але на її звернення, вона отримала відповідь від 28 квітня 2010 року за № 41/ШК-65 та довідку від 22 квітня 2010 року за № 1397 про розмір нарахованої та виплаченої пенсії, згідно яких свідчить про недотримання статей вищезазначеного Закону та вказує на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії. Просить визнати противоправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим та зобов’язати здійснити їй перерахунок та виплатити щомісячну державну пенсію по інвалідності у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком за період з 01 листопада 2009 року по 01 жовтня 2010 року, а також здійснити перерахунок та виплатити додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком з 01 листопада 2009 року по 01 жовтня 2010 року, та в подальшому виплачувати відповідно до ст. ст. 49,50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Євпаторійського міського суду від 12 листопада 2010 року позовні вимоги за період з 01 листопада 2009 року по 08 травня 2010 року, на підставі ст. ст. 99, 100, 102 Кодексу адміністративного судочинства України, залишені без розгляду.
У судове засідання позивачка не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмові заперечення, які обгрунтовує тим, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, пенсія відповідача відповідає вимогам діючого законодавства для обчислення пенсій, призначених на підставі ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовувалася розрахункова величина 19 грн. 91 коп., що зазначена у постанові Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року. Така ж величина буде застосована і при визначенні розміру додаткової пенсії заь шкоду, заподіяну здоров’ю. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року, розмір мінімальної пенсії за віком був збільшений в 1,12 рази та з 01 вересня 2004 року складав 22 гривні 30 коп. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року, мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст. 54 зазначеного закону не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 групи не може бути нижче чим 440 грн. З січня 2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27 грудня 2007 року № 107-УІ були внесені зміни до ст.ст. 50,54 Закону, згідно яких було встановлено нові розміри пенсії для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності Чорнобильською катасрофою, а також змінився порядок визначення додаткової пенсії. Так, з врахуванням внесених змін, для учасників ліквідації наслідків аварії ЧАЕС іналідів 1 групи він складав 130% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір додаткововї пенсії – 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зазначені положення були визнані неконституційними. Разом з тим рішення про відновлення дії ст. 54 Закону у редакції, чинній до внесення змін, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій з 22 травня 2008 року залишився неврегульованим. З 22 травня 2008 року діє постанова Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим визначених розмірів, зокрема, для інвалідів 1 групи відносно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не нижче чим 630 грн., а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю виплачується інвалідам 1 групи - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01 липня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлена доплата до пенсій інвалідам 1 групи, відносно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою до 710 грн., у випадках, якщо розмір їх пенсій без урахування надбавок, додаткової пенсії не перевищує вказаного розміру. З такого розрахунку визначати позивачу пенсію не може бути доцільним, оскільки її основний розмір з урахуванням коефіцієнтів поетапного підвищення складає 932 грн. 80 коп., що перевищує мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений вищезазначеними нормативно-правовими актами. Мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. У своїй діяльності управління керувалося вищезазначеними нормативно-правовими актами і діяло в межах повноважень, наданих законодавством, а не на свій розсуд. Просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом 1 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим і отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 1 групи у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 цього ж Закону, виплата такої додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітнку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якій наведено підставі та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розмірі пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких установлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими десяти мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій, у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, яка є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (із змінами, внесеними Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-ІУ) визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
За ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмірі пенсії по інвалідності визначені залежно від групи інвалідності. Мінімальна пенсія за віком виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В силу ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Проте враховуючи, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» частиною 3 була доповнена Законом України від 25 березня 2005 року № 2505 і діє з 31 березня 2005 року, тоді як ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-ІУ, який набрав чинності 13 грудня 2005 року, і діючим законодавством не встановлено іншого мінімального розмірі пенсій за віком, положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат.
Згідно зі ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, у 2010 році встановлено у розмірі: з 01 січня - 695 гривень, з 01 квітня - 706 гривень, з 01 липня - 709 гривень, з 01 жовтня - 723 гривень, з 01 грудня - 734 гривень.
Рішення про призначення та перерахунок пенсій на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» приймаються районними Управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Згідно із Положенням про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, основною функцією управління є призначення та виплата пенсії відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що при нарахуванні пенсії позивачу відповідач діяв на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка дії з 22 травня 2008 року та визначає, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими визначених розмірів, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, інвалідів 1 групи - не нижче ніж 630 гривен, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю - у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А з 01 липня 2008 року відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якою встановлено доплату до пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 року, інвалідам 1 групи до 710 гривень, у разі, якщо розмір пенсій без урахування додаткової пенсії не досягає зазначеного розміру, встановило позивачу пенсію у розмірі 932 гривень 80 копійок, що складаються з основного розміру пенсії – 710 гривень, додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю - 171 гривня 90 копійок, підвищення інваліду як непрацюючому - 28 гривень 40 копійок, цільова грошова допомога - 22 гривні 50 копійок.
На звернення від 21 квітня 2010 року у проведенні згідно з положеннями ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунку призначеної пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим листом від 28 квітня 2010 року № 41/Ш-65 позивачу відмовило.
Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. ст.22,64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. П рава і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженими, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких, зокрема, належать громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, при розгляді справи «Кечко проти України», Європейський Суд з прав людини зауважив, що «...органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань» (пункт 26 зазначеного рішення).
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідній рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Таким чином, позивачу, як інваліду 1 групи, віднесеному до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, державна пенсія повинна була нараховуватися у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В силу ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку виплати пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.
Безпідставними суд находить також і посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем. Відповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу пенсій у розмірі, встановленому ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови у задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Враховуючи встановлені факти, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим по нарахуванню призначеної йому пенсії, суд находить обґрунтованими і вважає, що його порушене право може бути поновлено шляхом зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим провести йому з 09 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування державної пенсії у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, з розрахунку, передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити відповідні виплати (з урахуванням отриманої позивачем пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» ).
Вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим у подальшому, відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити перерахунок призначеної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії задоволенню не підлягають, оскільки виходячи з положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України порушення прав осіб у майбутньому не може вважатися предметом судового захисту.
Від сплати судових зборів відповідача необхідно звільнити з урахуванням його фінансування з бюджетних коштів
На підставі ст.ст. 1,3,6,8,22,24,46,48,50,55,64 Конституції України, ст.ст. 49,50,54, 6,70,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, керуючись ст. ст. 1, 5 –12, 70,71,158, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,- задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим провести ОСОБА_1 з 09 травня 2010 року, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування державної пенсії у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, з розрахунку, передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та здійснити відповідні виплати (з урахуванням отриманої позивачем пенсії відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»).
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Від сплати судового збору відповідача звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови за правилами ч. 3 ст. 160 КАС України, – протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ Т.В.РУЖИЦЬКА