Судове рішення #12330679

Справа № 2-а-1403/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 червня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горолівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки

про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1, який підтримав та уточнив заявлені ним позовні вимоги у судовому засіданні, просить визнати дії Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо відмови в перерахунку та виплаті на його користь недоотриманої суми основної пенсії неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його основної пенсії у відповідності з вимогами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 58 Закону України № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, як інваліду - чорнобильцю 2 групи, та доплатити на його користь недоотриману суму основної пенсії за період з червня 2008 року по квітень 2009 року у розмірі 8057,47 грн., зобов'язати відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати основну пенсію з урахуванням мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється кожен рік Законом України «Про Державний бюджет України», пояснивши, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом II групи та перебуває на обліку в УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Відповідно до п.4 ст.54 вказаного Закону - у всіх випадках розміри пенсій інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. У зв'язку з тим, що розмір фактично виплачуваної йому основної пенсії був значно нижчим, він 02.06.2008 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його державної (основної) пенсії з зазначених вище підстав, але отримав відмову в цьому, яку вважає неправомірною. Просив позов задовольнити.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду письмові заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1, в яких просив розглядати справу без участі його представника, а також зазначив, що розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, законом України «Про Державний бюджет», а також нормативно-правовими актами КМУ. Відповідно до підпунктів 12,13,14,15,17 пункту 29 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з 01 січня 2008 року внесені зміни до статей 50,51,52,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стаття 54 Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до законодавчих актів, яки були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 - у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році не можуть бути нижче 965,00 грн. Відповідно до постанови КМУ від 16.07.2008р. № 654 - розмір пенсії інвалідам II групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році, яким встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, з 01.07.2008 року не може бути нижче 1090,00 грн. Вважав свої дії щодо нарахування та виплати пенсії позивачеві правомірними, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить до 1 категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом II групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 31.05.1997р. та довідкою МСЕК від 11.08.2003р., в зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На письмове звернення позивача від 02.06.2008 року УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки листом від 13.06.2008р. № 100( 14)/В-10-01-03 відмовило позивачу у перерахунку державної (основної) пенсії, з огляду на відсутність законних підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон), оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. -

Статтею 54 Закону визначені підстави та умови призначення державних пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача ОСОБА_1, як віднесеного до категорії 1.

Пунктом 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007р. № 107-VI (далі по тексту - Закон № 107) були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону № 107) встановлює нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема, у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, до статті 54, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює у протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи викладене, суд при розгляді та вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом № 107.

Частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( із змінами, внесеними Законом України № 3108-IV від 17.11.2005р.) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35).

Зазначене свідчить про те, що після внесення 17.11.2005 року змін у ч. 3 ст. 54 Закону обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Пунктом 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частина 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по II групі інвалідності, восьми мінімальних пенсії за віком.

Статтею 67 Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно зі ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Обґрунтування відповідачем своєї позиції з посиланням на застосування у межах спірних відносин постанов Кабінету Міністрів України, спростовується приписами пунктів 1 та 6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону України .«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, ч. 3 ст. 4, п. 2 ч.1 ст. 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України на інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, для позивача, як інваліда II групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи з положень ст. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач у своїй відмові позивачеві в перерахунку державної пенсії від 13.06.2008 року послався на те, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України у відповідності зі змінами прожиткового мінімуму та зростанням заробітної плати, однак постановами КМУ у порушення вимог ч.3 ст.11З Конституції України фактично зменшений розмір пенсії, встановлений ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 9 КАС України - у разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції України або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто в даному випадку - положення ст.ст. 49, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як встановлено у судовому засіданні, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок державної (основної) пенсії 02 червня 2008 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, перерахунок державної пенсії позивачу за його заявою відповідач повинен здійснити з 01 червня 2008 року.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку державної пенсії у відповідності зі статтями 49, 54 ч.4, 67 ч.3 Закону України від 28.02.1991р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати з 01 червня 2008 року позивачеві, як інваліду П групи, державну пенсію з розрахунку не менше восьми мінімальних пенсій за віком, у відповідності та з урахуванням положень зазначених Законів.

Одночасно, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача доплатити на його користь недоотриману суму основної пенсії за період з червня 2008 року по квітень 2008 року у розмірі 8057,47 грн., оскільки у відповідності зі ст. 44 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного Фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. За приписами ст. 45 зазначеного Закону перерахунок пенсії проводиться з часу звернення із заявою про перерахунок.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати основну пенсію з урахуванням мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється кожен рік Законом України «Про Державний бюджет України», позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, розгляд справи здійснюється судом у випадку, коли має місце порушення прав, свобод та інтересів конкретної особи, тому відповідача не може бути зобов'язано у подальшому здійснювати нарахування і виплату державної (основної) пенсії з урахуванням мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється кожен рік Законом України «Про Державний бюджет України», оскільки неможливо визначити, чи будуть допущені відповідачем у майбутньому порушення вимог законодавства щодо нарахування та виплати пенсії. Рішення суду не може прийматися як застереження від будь - яких порушень, а також не може бути умовним.

Керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку державної пенсії у відповідності зі статтями 49, 54 ч.4, 67 ч.3 Закону України від 28.02.1991р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької перерахувати та виплачувати з 01 червня 2008 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як інваліду II групи, державну пенсію з розрахунку не менше восьми мінімальних пенсій за віком у відповідності зі статтями 49, 54 ч.4, 67 ч.3 Закону України від 28.02.1991р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня складення її у повному обсязі, а також апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація