Справа № 2-а-566\10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в :
В листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її віднесено до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй призначено щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров'ю, розмір якої повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.
Вважала, що відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування додаткової пенсії та не проводить її перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки вона проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, то має право на доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Просила визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок її додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, з 1 листопада 2007 року, зобов»язати відповідача виплачувати в подальшому вказану пенсію відповідно до вищезазначених норм закону.
В судове засідання позивачка не з”явилася, просила справу розглядати без її участі.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії \а.с.10\.
Як вбачається з копії посвідчення, заперечень відповідача \а.с.10,13\, позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі та отримує пенсію за віком, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну її здоров»ю, розмір якої визначено згідно з постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 4 категорії, відповідно 19,91 грн. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивачка має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в ч.3 ст.51, яка викладалась в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії 4, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, - з 15% прожиткового мінімуму до 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» знову було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю для тих, хто належить до 4 категорії до 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.3 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачки.
Зі статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої додаткової пенсії позивачки за період з 1 листопада 2007 року слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
Як вбачається з копії паспорту а.с.9\, позивачка проживає в смт.Немішаєве, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю відповідно до Постанови КМ УРСР «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №106 від 23 липня 1991 року.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» \на відповідний рік. Положення Законів «Про Державний бюджет України» не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
На 2007 рік дію ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати доплат у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено згідно із Законом № 489-V від 19 грудня 2006 року.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України № 6 від 9 липня 2007 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії абзацу 2,3 і 4 частини 1 та частини 2 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України.
В 2008 році частину першу та другу статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України» відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
В 2009-2010 роках статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не було зупинено та змін не було внесено.
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нараховувати та виплачувати позивачці доплату за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до положень ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, в межах позовних вимог - з 1 листопада 2007 року.
Також, ОСОБА_1 народилася 2 листопада 1936 року та є дитиною війни, що підтверджується копіями її паспорту, посвідчення з відповідною відміткою \а.с.8,10\.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В 2008 році статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу застосуванню підлягають норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нараховувати та виплачувати позивачці щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до положень ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в межах позовних вимог - з 1 листопада 2007 року.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати позивачці з 1 листопада 2007 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними та зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії ОСОБА_1 з 1 листопада 2007 року відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановивши щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю – в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що обов»язок проводити в подальшому нарахування та виплату пенсії позивачу у вищезазначених розмірах вже покладений на відповідача діючим законодавством України, в іншій частині в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 86, 122, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 з 1 листопада 2007 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії ОСОБА_1 з 1 листопада 2007 року відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановивши щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров”ю – в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.