Справа № 1-217/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 року             Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:                     головуючого судді – Ємчук В.Е.

                        при секретарі – Орос С.Ю.

                        з участю прокурора – Кілічук Й.Й.  

                        потерпілого цив. позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. та мешк. АДРЕСА_1, одружена, на утриманні має 1 н/дитину, з середн. освітою, не працююча, не судима,  

у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 191 ч. 1, 393 ч. 1 КК України, суд –

В С Т А Н О В И В:

Підсудна, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді продавця магазину «Терин-Торг Наша-Ряба» належного приватному підприємцю ОСОБА_3, який розташований на території продовольчого ринку м. Рахів, Закарпатської області, будучи матеріально-відповідальною особою згідно трудового договору № 1064 від 16.02.2009 року, здійснюючи роздрібну торгівлю ввірених їй товаро-матеріальних    цінностей з метою заволодіння чужим майном діючи умисно з січня по червень 2010 року протиправно вилучила на свою корить з каси магазину гроші в сумі 6 146 грн. виручені за продаж м’ясної продукції.

З метою приховати вчинений нею злочин ОСОБА_2 в приміщенні Рахівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області будучи ознайомленою під розписку про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, навмисно письмово заявила представнику органу дізнання про те, що нібито 30 червня 2010 року біля 9 год. 15 хв. у м. Рахів по вул. Миру з підвіконника магазина «Господар» неустановленою особою було викрадено  її жіночу сумочку  з грошима в сумі 6 146 грн.

Допитана в ході судового слідства підсудна ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнала повністю та підтвердила обставини вчинених злочинів відповідно до викладеного. Так, підсудна показала суду, що працюючи продавцем у магазині «Терин-Торг Наша-Ряба» у приватно підприємця ОСОБА_4 будучи матеріально відповідальною особою з  січня по червень 2010 року умисно привласнила з каси виручку в сумі 6 146 грн. за реалізовану м’ясну продукцію.

З метою скрити нестачу грошей, заявила у міліцію про те, що 30 червня 2010 року в неї з підвіконника магазину «Господар», невідомі викрали її жіночу сумочку з грошима в сумі 6 146 грн. Гроші витратила на власні потреби. Збитки завдані потерпілому зобов’язується відшкодувати. У вчиненому розкаюється, просить суд суворо її не карати.

 Суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих, фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих їй злочинів знайшла своє підтвердження і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі

- 2 -

та перебувало у її віданні, а за ч. 1 ст. 383 КК України як завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинений злочин.

Заявлений потерпілим цивільний позов на суму 6 146 грн., що становить вартість привласнених підсудньою грошових коштів слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «ОСОБА_4.».  

Призначаючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винної, яка вважається не судимою, вину свою визнала у скоєних злочинах і розкаялася у скоєному, характеризується позитивно, на утриманні має 1 н/дитину.

 Обставин які обтяжують покарання підсудній судом не встановлено.

 За таких обставин, суд вважає, що виправлення підсудної можливе без ізоляції від суспільства, тому покарання їй слід обрати в межах санкції ч. 1              ст. 191, ч. 1 ст. 383 КК України, у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з позбавленням права займати посади продавця, поскільки послідуючі виправлення  та перевиховання підсудної можливе без ізоляції її від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  суд,  –

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною і призначити до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за ч. 1 ст. 191 КК України строком на один рік і шість місяців з позбавленням права займати посаду продавця строком на два роки, а за ч. 1 ст. 383 КК України до позбавлення волі строком на один рік.

Ні підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення більш суворим менш суворого покарання, остаточно до відбуття покарання ОСОБА_2 призначити один рік і шість місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посаду продавця строком на два роки.

 На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від призначеного основного покарання, якщо протягом двох років вона не скоїть нового злочину і виконає слідуючі покладені на неї зобов’язання: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання роботи, періодично з’являтися для реєстрації  в органи кримінально виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили  залишити раніше обраний – підписку про невиїзд.

Арешт накладений на мобільний телефон моделі NOKIA-5000 належний  ОСОБА_2 – зняти.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «ОСОБА_4.» суму – 6146 грн. заявленого цивільного позову.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:                             В.Е.Ємчук

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного

        с у д у:                             В.Е.Ємчук