Справа № 2-4899/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року                                                                                                                                                             м.Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді         Кондратюка В.І.,      

з секретарем                                   Калатинець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду та просить стягнути на її користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за ст.37 Закону за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року в сумі 4801,50  грн., за ст.39 Закону за період з 02.09.1996 року по 31.1.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в сумі 44376,79 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав.  

  Позивач в судове засідання не з’явився, але в заяві просить справу розглядати без його участі.

 Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково  з наступних підстав.

ОСОБА_1 працює в ВАТ „Приладобудівник”, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи  категорії 3, постійно проживає в м.Овруч, що підтверджується копіями посвідчення НОМЕР_1 та паспорта громадянина України НОМЕР_2.

Відповідно до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 – в сумі 10,5 грн., за ст.37 – в сумі 2,1 грн.

 Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :

- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні гарантованого добровільного відселення – 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

  -ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

 - для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. ( 2,1 грн. за гр.реф.);

 - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

  Частиною 4 ст.8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

  За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, м.Овруч відноситься до зони  гарантованого добровільного відселення .

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 02.01.1996 р. по 01.01.1998 р. - 15 грн.; з 01.01.1998 р. по 01.07.1998 р. - 45 грн.; з 01.08.1998 р. по 01.01.1999 р. – 55 грн.; з 01.01.1999 р. по 01.04.2000 р. – 74 грн.; з 01.04.2000 р. по 01.07.2000 р. – 90 грн.; з 01.07.2000 р. по 01.01.2002 р. – 118 грн.; з 01.01.2002 р. по 01.07.2002 р. – 140 грн.; з 01.07.2002 р. по 01.01.2003 р. – 165 грн.; з 01.01.2003 р. по 01.12.2003 р. – 185 грн.; з 01.12.2003 р. по 01.09.2004 р. – 205 грн.; з 01.09.2004 р. по 01.01.2005 р. – 237 грн.; з 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р. – 262 грн.; з 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. – 290 грн.; з  01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. – 310 грн.; з 01.09.2005 р. по 01.01.2006 р. – 332 грн.; з 01.01.2006 р. по 01.07.2006 р. – 350 грн.; з 01.07.2006 р. по 01.12.2006 р. – 375 грн.; з 01.12.2006 р. по 01.01.2007 р. -  400 грн.; з 01.01.2007 р. по 01.07.2007 р. –  400 грн.; з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р. –  440 грн.; з 01.10.2007 р.  по 31.12.2007 р. -  460 грн.; з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. – 515 грн.; з 01.04.2008 р. по 30.09.2008 р. – 525 грн.; з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р. – 545 грн.;з 01.12.2008 р. – 605 грн.; з 01.04.2009 р. – 625 грн., з 01.07.2009 р. – 630 грн., з 01.10.2009 р. – 650 грн., з 01.11.2009 р. – 744 грн.; з 01.01.2010 р. – 869 грн.; з 01.04.2010 р. – 884 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір недосплачених коштів позивачу згідно розрахунку становить:

ст.37 Закону:

- з січня по грудень 2009 року: (605х40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,1х12= 3062 грн.

- з січня по травень2010 року: (869х40%х3+884х40%х2)-2,1х5=1739,5 грн.; а всього 4801,5 грн.  

ст.39 Закону:

- з вересня  по грудень 1996 року: (15х2х0,71%х0,61%х0,63%х2)- 7.5-6,39-6,61-6,66=50,44 грн.;

- з січня по грудень 1997 року: (15х2х3х0,52%х0,6%х2х0,58%х0,9%х0,55%х0,56%х0,62%х0,74%)-10,5х3-5,47-6,3-6,34-6,04-9,42-5,77-5,93-6,46-7,75=168,96 грн.;

- з січня по  грудень 1998 року: (45х2х0,56%х0,6%х0,64%х0,59%х0,64%х0,7%+55х2+55х2х0,99%х0,87%х0,55%х0,62%х0,7%)-5,88-6,3-6,68-6,24-6.68-7,37-10,43-9,11-5,73-6,54-7,34-10,50=766,91 грн.;

- з квітня по грудень 1999 року: ( 74х2+74х2х05%х0,71%х0,72%х0,99%х0,78%х0,62%х0,7%х0,66%)-5,22-10,5-7,5-7,51-10,43-8,16-6,5-7,35-6,89=917,45 грн.;

- з березня по листопад 2000 року: (74х2х0,37%+90х2х0,6%х0,58%х0,73%+118х2х0,87%х0,82%х0,57%х0,73%х0,23%)-3,84-6,3-6,12-7,64-9,12-8,58-6-7,64-2,39=1098,5 грн.;

- з жовтня по грудень 2001 року : (118х2х3)-10,50х3=676,5 грн.;

- з січня по грудень 2002 року: (140х2х5х0,57%+165х2х6)-10,50х11-6=3418,5 грн.;

- з січня по грудень 2003 року : (185х2х7х0,58%х0,6%х2х0,96%+205х2х0,87%)-10,5х7-6,04-6,3-6,34-10,12-9,18=3851,83 грн.;

- з січня по грудень2004 року: ( 205х2х6х0,75%х0,98%+237х2х3х0,86%)-10,5х9-7,92-10,28-8,99=4876,81 грн.;

- з січня по грудень 2005 року : (262х2+262х2х0,37%х0,6%+290х2+290х2х0,94%х0,97%+310х2х0,57%х0,63%+332х2х4)-10,5х6-3,89-6,3-9,91-10,16-6-6,66=6018,78 грн.;

- з липня по грудень2007 року: (440х2х2х0,98%+460х2х3)- 10,5х5-10,29=5319,61 грн.;

- з травня по грудень 2008 року: (525х2х4х0,9%+545х2х2+605х2х0,65%)-10,5х6-9,49-6,83=8036,76 грн.;

- з січня по грудень 2009 року: (605х2х0,45%х0,15%х0,33%+625х2х0,76%х0,83%х0,93%+630х2х0,76%х0,45%х0,59%+650х2х0,73%+744х2х0,42%х0,79%)-4,71-1,58-3,5-7,99-8,67-9,73-8,03-4,73-6,2-7,64-4,5-8,26=9223,69 грн.; а всього 44424,75 грн.

Стягненню підлягають кошти в межах позовних вимог позивача в сумі 44376,79 грн.

Оскільки,   ст.39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальні заробітні плати, а пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

 Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 року №987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 року №936, розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту населення, тобто управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

 Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення тридцять першої сесії Овруцької міської ради V скликання №13 від 11.02.2010 року.

На підставі ст.19 Конституції України, ст..ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст.3,10,11,60,196,212-215,218 ЦПК України, суд,-

                                                                                                       ВИРІШИВ :

    Позов задовольнити.  

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року в сумі 4801,5 грн. та доплату до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.09.1996 року по 31.12.1998 року, з 01.04.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.03.2000 року по 30.11.2000 року, з 01.10.2001 року по 31.12.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в сумі 44376,79 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд.

Суддя: