Справа № 2а-2101/10 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 листопада 2010 року

Суддя Народицького районного суду Житомирської області     Дубовик П.В. розглянувши у скороченому провадженні в смт. Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про зобов»язання провести нарахування та виплату коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010 року позивач звернувся з позовом, в якому просить зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити йому за період з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон) в сумі 2106,2 грн., мотивуючи тим, що він отримував зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав.

Представник відповідача надіслав заперечення, зазначивши, що задоволення позову призведе до нецільового використання коштів Державного бюджету.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач проживає в с. Залісся Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.

Вказані обставини підтверджуються довідкою відповідача № 2845/8 від 19.10.2010 року та копією паспорта громадянина України НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 37 Закону позивач має право на відповідну допомогу, яку отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст. 37 – 2,1 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати;

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема:

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування (статті 62 та 67), якими є постанови КМ № 987 від 20.06.2000 року, № 936 ві 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Позивачем ставиться питання про нарахування та виплату йому коштів за ст. 37 Закону за період з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року.

Частиною 2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою суду від 01.11.2010 року позов в частині нарахування та виплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.03.2010 року по 28.04.2010 року  залишено без розгляду.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 квітня 2010 року – 884 грн., з 1 липня 2010 року – 888 грн., з 1 жовтня 2010 року – 907 грн.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів за ст. 37 Закону є управління праці та соціального захисту населення.

На підставі викладеного, розмір нарахованої відповідачем допомоги не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про її нарахування та виплату в розмірі, визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягає задоволенню.

     Від сплати судового збору сторони звільнені згідно: позивач – п.18 ст.4, відповідач – ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та рішення Народицької селищної ради від 25.02.2010 року.

Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162, 183-2, 267 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29.04.2010 року по 31.08.2010 року, виходячи з розміру 40% мінімальної заробітної плати, з урахуванням виплачених коштів.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації виконати постанову негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Народицький районний суд в Київський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: