Справа №22ц –  21323 / 2010р.                               Головуючий у 1 інстанції:  Анісімова Н.Д.

 Категорія:     26                                                                 Доповідач:  Краснощокова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24  листопада  2010р.                            Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді:   Краснощокової Н.С.

суддів:   Никифоряка Л.П., Маширо О.П.

при секретарі:  Зоріковій О.А.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку   апеляційну скаргу   Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Кіровського   районного суду  м. Донецька  від   15 червня  2010р.   у справі за позовом  ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою   Кіровського   районного суду  м. Донецька  від   15 червня  2010р.  задоволено  частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.

 Заборонено  Відділу  державної виконавчої служби  Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку вчиняти  будь – які дії щодо виконавчого провадження по справі ВП № 18946132 про примусове виконання  виконавчого напису №2519, виданого 7.04.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 91 227,76 доларів США  та 3 500 грн. У задоволенні решти клопотання  ОСОБА_2  щодо встановлення арешту  на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та щодо заборони  відповідачеві ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» здійснювати дії щодо відчуження цієї квартири та  здійснення дій, що можуть призвести до втрати  права власності ОСОБА_2  на квартиру  відмовлено.

У апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»  просить   змінити ухвалу  суду та зобов’язати  позивача  внести  на депозитний рахунок  суду заставу у розмірі 424 520 грн. 64 коп. Посилається на те, що   між позивачем  ОСОБА_2 та банком 23.07.2008р. був укладений договір  іпотеки, який забезпечує виконання кредитного договору від 23.07.2008р., укладеного між банком та  суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 Строк виконання  зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором настав 16.07.2009р.,  у банку є право звернути стягнення на предмет застави.  У серпні 2009р.  банк  змушений був сформувати  резерв для покриття збитків за основним боргом за кредитом  ОСОБА_1  у розмірі 82 498 доларів США 47 центів.   Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе  відповідальність перед  іпотекодержателем за невиконання  боржником основного зобов’язання виключно в  межах вартості  предмета іпотеки. Згідно звіту  незалежної оцінки ринкова вартість  предмета іпотеки станом на 30.06.2010р. становить  424 520 грн. З метою недопущення  нейтралізації виконання виконавчих документів, затягування та унеможливлення виконання виконавчого документа необхідно  покласти на позивача  обов’язок внести на депозитний  рахунок суду  заставу у розмірі  заставної вартості  предмета іпотеки.

Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 Із справи вбачається, що ОСОБА_2  звернувся з позовом до  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 23.07.2008р. між  ним та банком у забезпечення  кредитного договору, що укладений 23.07.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та  ОСОБА_1  Предметом іпотеки є  належна позивачу квартира  за адресою: АДРЕСА_2.  У заяві про забезпечення позову  ОСОБА_2  посилається на те, що   28 квітня 2010р.  відділом  державної виконавчої служби  Кіровського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису, виданого  7.04.2010р. приватним нотаріусом  Морозовим про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку  91 227, 76 доларів США та 3 500 грн., тому є можливість реалізації квартири, що є предметом позову, що в наступному  ускладнить чи зовсім унеможливить  виконання рішення суду. Тому позивач  просив   в порядку забезпечення позову  накласти арешт на цю квартиру,  заборонити банку здійснювати дії щодо відчуження квартири  та здійснення дій, що можуть призвести до втрати ним  права власності на квартиру, заборонити Відділу  державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку проводити будь – які дії щодо  виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису №2519, виданого 7.04.2010р. приватним нотаріусом  Морозовим.

 Задовольняючи частково  заяву про забезпечення позову суд виходив із того, що   неприйняття заходів забезпечення позову може  ускладнити чи зробити неможливим  виконання рішення суду, тому суд  заборонив  відділу ДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку вчиняти  будь – які дії щодо примусового  виконання  виконавчого  напису №2519, виданого 7.04.2010р. приватним нотаріусом  Морозовим.

      Згідно із ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

            За правилами  ч.4 ст. 153 ЦПК України суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду.

Апелянт не оспорює  доцільність  вжиття заходів забезпечення позову чи обраний судом вид забезпечення позову,  а просить  змінити ухвалу та  зобов’язати позивача внести  на депозитний рахунок суду  заставу у розмірі 424 520 грн. 64 коп., мотивуючи  це метою недопущення  нейтралізації виконання виконавчих документів, затягування та унеможливлення виконання виконавчого документа.

Застава  виконує  декілька функцій: профілактичну -  запобігає зловживанню з боку  заявника та компенсаційну -  з цієї суми  відповідач вправі відшкодувати збитки, завдані  вжиттям заходів забезпечення позову.

Відповідачем не надано доказів  можливого спричинення збитків у разі  тимчасової, до  ухвалення рішення у  даній справі,  заборони  примусового   виконання  виконавчого напису про  стягнення  заборгованості  за договором,  який оспорюється   позивачем в суді.

За вказаних обставин відсутні   підстави  для задоволення  апеляційної скарги та  зміни ухвали  шляхом зобов’язання  позивача внести  на депозитний рахунок суду  заставу у розмірі 424 520 грн. 64 коп.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд  відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.  307, 312 ч.1 п.1, 315    ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу    Публічного акціонерного  товариства «Райффайзен Банк Аваль»   відхилити.

Ухвалу Кіровського   районного суду  м. Донецька  від   15 червня  2010р. залишити без зміни.

Ухвала   набирає законної сили з моменту проголошення та   оскарженню не підлягає.

Судді: