Справа № 2-2998/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Чумак Н.О.
при секретарі Хачатурян М.Ю.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Криворізької міської ради,треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про узаконення самовільно збудованих споруд та визнання на них право власності, суд -
В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про узаконення самовільно збудованих споруд та визнання на них право власності, посилаючись на ті обставини , що йому позивачеві,після смерті його батька – ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.04.1982 року належить АДРЕСА_1, де він мешкає і до теперішнього часу. Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,1283 га., яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на землю за № 15537 від 18.01.2010 року. У 1975 році ним до АДРЕСА_1 було добудовано підвал «Гп/д», над яким збудовано гараж «Г», а у 2007 році ним було збудовано вбиральню – душ «И». В березні 2009 року він звернувся до Відділу житлово-комунального господарства виконкому Центрально-Міської районної у місті ради з питання надання дозволу на реєстрацію добудови вищевказаних споруд, однак він отримав відмову у реєстрації, в зв’язку з тим, що будівництво здійснене без належно затвердженого проекту, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт та запропоновано звернутися до суду. Для вирішення питання про узаконення самовільно збудованих споруд, він також звертався звертався до Дніпропетровського філіалу «НІІпроектреконструкція», яким у березні 2009 року було дано технічний висновок «Про розміщення і технічний стан споруд, розташованих на земельній ділянці АДРЕСА_1», у якому зазначено, що стан самовільних споруд є задовільним.Розташування самовільно збудованих споруд,а саме гаража «Г» з підвалом «Г п/д» та вбиральнею – душем «И» розташовані на межі межі АДРЕСА_1. Для вирішення питання про узаконення вказаних самовільних споруд власники АДРЕСА_2 -ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечують проти узаконення ним позивачем гаражу «Г» з підвалом «Г п/д» та вбиральні-душу «И», претензій до нього не мають. Тому позивач просить, визнати за ним право власності на гараж «Г», підвал «Гп/д», вбиральню – душ «И», які розташовані за адресою АДРЕСА_1.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином,до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача,виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Алексейчук М.П.в судове засідання не з»явився,до суду надала заяву про розгляд справи в її відсутність,з позовом згодні.
Треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, до суду надали заяву про розгляд справи в їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Садовниковою Т.А. від 08 квітня 1982 року, зареєстрованого в реєстрі № 1- 464 та довідки з КП ДОР «Криворізьке БТІ» від 08.11.2010 року позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1. Домоволодіння складається з глинобитного житлового будинку «А-1», житловою площею 31,00 кв.м., літньої кухні – сараю «Б», погрібу «Г п/д, огорожі № 1, водоколонки І.
Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,1283 га., яка належить позивачеві на праві приватної власності на землю,на підставі Державного акту на право власності на землю за № 15537 від 18.01.2010 року.
В 1975 році позивачем до АДРЕСА_1 було добудовано підвал «Гп/д», над яким збудовано гараж «Г», а у 2007 році ним було збудовано вбиральню – душ «И». В березні 2009 року позивач звернувся до Відділу житлово-комунального господарства виконкому Центрально-Міської районної у місті ради з приводу надання дозволу на реєстрацію добудови вищевказаних споруд, однак він отримав відмову у реєстрації, в зв’язку з тим, що будівництво здійснене без належно затвердженого проекту, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт та запропоновано звернутися до суду.
Для вирішення питання про узаконення самовільно збудованих споруд, позивач звернувся в Дніпропетровській філіал «НПпроектреконструкція», яким у березні 2009 року було дано технічний висновок «Про розміщення і технічний стан споруд, розташованих на земельній ділянці АДРЕСА_1», у якому зазначено, що стан самовільних споруд є задовільним. Відповідно до технічного висновку гараж «Г» -1 975 року побудови, окремо стояча будівля, розмір будівлі в плані – 4.17 х 7,15 м., фундамент – бетонний, стіни – шлакоблок, дах – односхилий, перекриття – бетонне, покрівля – азбестоцементні хвилясті листи, стан – задовільний. Підвал «Г п/д», 1975 року побудови, розташований під гаражем «Г», розмір в плані 2,08х3,57 м., стіни – цегляні, перекриття – бетонне, дах підвалу – дерев’яний, сходи – металеві, стан – задовільний. Вбиральня – душ «И», 2007 року забудови, окремо стояча будівля, розмір будівлі в плані 1,20 х 2,53 м., яма (вигріб) – цегляна, стіни – цегляні, дах – односхилий, покрівля – азбестоцементні хвилясті листи по дерев’яному настілу, стан – задовільний.
Розташування самовільно побудованих споруд,а саме гаражу «Г» з підвалом «Г п/д» та вбиральнею – душем «И» на земельній ділянці АДРЕСА_1 виконано з порушенням вимог ДБН 360-92** п. 3.25. Гараж «Г» розташований на межі АДРЕСА_1. Для вирішення питання про узаконення самовільних споруд гаражу «Г» з підвалом «Г п/д» та вбиральні – душу «И» потрібно мати письмову згоду власників АДРЕСА_2.
Власники АДРЕСА_2 – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечують проти узаконення позивачем гаражу «Г» з підвалом «Г п/д» та вбиральні-душу «И», претензій до нього не мають,про що до суду надали письмові заяви,претензій до позивача не мають.
Згідно ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України суд за вимогою власника земельної ділянки може визнати за ним право вланості на нерухоме майно,яке самочинно збудовано на ній,якщо це не порушує права інших осіб.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено,що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем докумета,що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Судом встановлено,що позиваем було виконано будівельні роботи та збудовано без відповідної проектно-дозвільної документації прибудову гаражу «Г» з підвалом «Г п/д» та вбиральні – душу «И».Технічним висновком визначено,що стан самочинно побудованих споруд є задовільним, вони побудовані згідно діючих будівельних норм та парвил,узаконення вказаних споруд можливо.
Згідно ст.19 Земельного кодексу україни визначено,що землі України за основніим цільовим призначенням поділяються на такі категорії,в тому числі землі житлової та громадської забудови.Як встановлено в судовому засіданні земельна ділянка на якій розміщено самочинно збудований об»єкт була відведена для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд,отже цільове призначення останньої є саме для розміщення житлової та громадської забудови,а відповідно будівництво прибудови здійснено в межах цільового призначення земельної ділянки та на земельній ділянці наданій особі у встановленому порядку під уже збудоване майно.
Судом встановлено,що визнання права власності по позивачем на самочинно збудоване нерухоме майно не порушує права інших осіб,а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини ,що випливають із права особи звернутися до суду із позовом про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно.
За таких підстав суд вважає,що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 131, 158 ч.2,174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.,319, 325, 328, 375, 376 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до Виконкому Криворізької міської ради, треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про узаконення самовільно збудованих споруд та визнання на них право власності – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, право власності на гараж «Г» -1975 року побудови, розмір будівлі в плані – 4,17 х 7,15 м., фундамент – бетонний, стіни – шлакоблок, дах – односхилий, перекриття – бетонне, покрівля – азбестоцементні хвилясті листи; підвал «Г п/д», 1975 року побудови, розташований під гаражем «Г», розмір в плані 2,08 х 3,57 м., стіни – цегляні, перекриття – бетонне, дах підвалу – дерев’яний, сходи – металеві; вбиральню – душ «И», 2007 року забудови, окремо стояча будівля, розмір будівлі в плані 1,20 х 2,53 м., яма (вигріб) – цегляна, стіни – цегляні, дах – односхилий, покрівля – азбестоцементні хвилясті листи по дерев’яному настілу, які розташовані за адресою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий суддя Н.О. Чумак