Справа № 2-863/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року  Нижньогірський   районний суд   Автономної Республіки Крим у  складі:

головуючого -                                      судді  Чернецької В.В.

при секретарі -                                     Яновій Г.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в с. Нижньогірський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який був зареєстрований з ОСОБА_2 08 листопада 2008 року Зоркінською сільською радою Нижньогірського району АР Крим, актовий запис №11. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак спільне сімейне  життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на сімейні відносини, між ними виникали сварки, вони втратили почуття поваги один до одного, тому позивачка  вважає, що сім’я фактично розпалася і за таких умов шлюб зберегти неможливо. За період спільного життя у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем. Майнового спору та спору про місце проживання дитини у сторін немає.  З зазначених підстав ОСОБА_2 . просить позов задовольнити.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за  її відсутності та задовольнити позов в повному обсязі, з мотивів наведених у позовній заяві. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище «ОСОБА_1».

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за матеріалами справи.

Відповідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що шлюб сторін був зареєстрований 08 листопада 2008 року Зоркінською сільською радою Нижньогірського району АР Крим, актовий запис №11 (а.с.7). Між сторонами шлюбні відносини фактично припинені, більше півроку вони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, взаєморозуміння відсутнє, майнового спору у сторін немає. Сторони мають малолітню доньку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), який проживає з позивачем, спору про місце проживання дитини у сторін немає.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 24 ч. 1 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред’явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, подружжя втратило почуття поваги один до одного, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, примирення між подружжям не можливо та це буде суперечити інтересам та волі обох сторін. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.

Приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружині, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті і майнові права, а також права їх дитини, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.

У відповідності до вимог ч.8 ст. 235  ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Як вбачається з матеріалів справи позивач під час державної реєстрації шлюбу з відповідачем змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_4» на прізвище чоловіка – „ОСОБА_1”.

Відповідно до вимог ст.115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу  після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення  відмітки в актовому записі про шлюб.

Враховуюче вищевикладене керуючись ст.ст. 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 174 ч. 4, 208-209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ») та ОСОБА_2, зареєстрований 08 листопада 2008 року Зоркінською сільською радою Нижньогірського району АР Крим, актовий запис №11- розірвати.

ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище  „ОСОБА_1”.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення  відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія шляхом подачі апеляційної скарги через Нижньогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо  апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуючий: