Справа №22А-390/2007 Головуючий в 1 інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія ЗІ Доповідач в 2 інстанції Заріцька А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів: Заріцької А.О, Приходька К.П.,
при секретарі ІПешко О.Б, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 грудня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату на бездіяльність щодо перерахунку розміру раніше призначеної пенсії і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час,
встановила:
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29 грудня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені адміністративного позову про дорахування раніше призначеної пенсії і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, як незаконну, і прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити. При цьому посилається на те, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права. Не застосував до спірних правовідносин ч. З ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", правила якої встановлюють підстави та порядок перерахунку призначеної пенсії; свою відмову аргументував посиланнями на підзаконні акти, ігноруючи вимоги Конституції України; не врахував практики Європейського суду з прав людини; допустив інші помилки і зробив неправильні висновки про безпідставність заявленого позову.
Свої заперечення на апеляційну скаргу Київський обласний військовий комісаріат до суду не подавав.
Апеляційна скарга задоволенню не піддягає.
Судом встановлено, що позивач у 1961 році був звільнений з дійсної служби і тоді ж йому була призначена пенсія.
З 1992 року пенсія позивачу була перерахована відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Вимагаючи перерахунку раніше призначеної пенсії позивач послався на те, що відповідач не виконував вимог ч. З ст. 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і не проводив перерахунок пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, визначений правовими актами.
Просив провести перерахунок розміру його пенсії за минулий час відповідно до нормативно-правових актів, які діяли з 1996 по 2003 роки, починаючи з 1 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року з урахуванням щомісячної надбавки 40%; з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року з урахуванням щомісячної надбавки 100%; з 1 травня 2003 року по 31 грудня 2004 року щомісячної 50% надбавки за безперервну службу та з 1 жовтня 1996 року по 31 грудня 2004 року 33,3% премії.
У відповідності до ч.3 ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення цих військовослужбовців за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Нормативними актами, а саме Указами Президента України № 923 від 4 жовтня 1996 року, № 847 від 14 липня 1999 року, № 173 від 23 лютого 2002 року, № 389 від 5 травня 2003 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року та наказом Міністра оборони України № 75 від 5 березня 2003 року, на які посилається позивач, як на підставу для перерахування пенсії, не передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням нових місячних додаткових видів грошового забезпечення, яких військовослужбовці не отримували під час служби, а також премій (33%).
Закон України „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" №1769-IV від 15 червня 2004 року, який передбачає підстави та порядок для здійснення такого перерахунку розміру призначених раніше пенсій, набув чинності 1 січня 2005 року і зворотної сили не має.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання Закону України № 1769-IV розмір пенсії позивача перераховано відповідачем з урахуванням всіх наведених вище надбавок.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для перерахунку ОСОБА_1 пенсії, призначеної йому у 1961 році. Відмову у задоволенні таких вимог вважає законною та обґрунтованою.
Доводів, які б це спростували, позивач в апеляційній скарзі не навів.
Оскільки постанова суду відповідає вимогам закону її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст. 198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.