Справа №22ц – 20875 / 2010р. Головуючий у 1 інстанції: Домарєв О.В.
Категорія: 27 Доповідач: Краснощокова Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Прокопчук Л.М.
при секретарі: Зоріковій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2010р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про виконання зобов’язання та стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2010р. задоволено позовні вимоги ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», стягнено солідарно з ОСОБА_1, та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 362, 95 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. та судовий збір 243, 63 грн.
У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд, посилається на порушення судом вимог процесуального права. Зокрема, зазначає, що він не отримував копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, про судове засідання 13.09.2010р., у якому відбувся розгляд справи він був повідомлений, але не зміг явитись із поважних причин - оскільки напередодні у неділю ввечері був відправлений у відрядження та не зміг повідомити суд про причини неявки. Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вручення йому копії позовної заяви з додатками, судових повісток на 29.06.2010р. та на 20.08.2010р., тому 13.09.2010р. фактично мало відбутись лише попереднє судове засідання, а не розгляд справи по суті.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених ним обставин.
2.08.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3485, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 15 000 грн. з оплатою 0,0001% процентів річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 2.08.2010р. Кредит отриманий ОСОБА_2, що підтверджено меморіальним ордером №721/8480. Виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2 проводила не належним чином, в результаті утворилась заборгованість за кредитом – 7277,43 грн., нарахована, але не погашена комісія 2223,63 грн., нараховані та не погашені відсотки 2493,47 грн., пеня по кредиту -12368,42 грн., всього 24 362,95 грн. Відповідач ОСОБА_1 згідно з договором поруки, укладеним між ним та позивачем 2.08.2007р. взяв на себе зобов’язання відповідати у повному обсязі за зобов’язаннями ОСОБА_2 за кредитним договором. Тому суд стягнув з відповідачів солідарно на користь позивача суму заборгованості по кредиту.
Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідачів на користь позивача солідарно суму заборгованості за кредитним договором суд правильно виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.
Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 отримала кредит у позивача в розмірі 15 000 грн. з оплатою 0,0001% процентів річних, зобов’язалась щомісячно здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого становить 417 грн., проценти за користування кредитом, комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 262 грн. 50 коп. щомісячно. Згідно з п.6.1 договору кредиту сторони домовились про сплату пені за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з договором поруки від 2.08.2007р. ОСОБА_1 зобов’язався перед кредитором – позивачем у даній справі, відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором від 2.08.2007р., у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, неустойки по основному боргу та процентам, по відшкодуванню всіх збитків.
Оскільки ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором виконувались не у повному обсязі, утворилась заборгованість, яку суд стягнув солідарно з обох відповідачів на користь банку.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 щодо порушення вимог процесуального права в частині розгляду справи за його відсутності необґрунтовані. Із справи вбачається, що вона призначалась до розгляду судом на 29.06.2010 р. та відкладена через неявку відповідача, 20.08.2010р. розгляд справи відкладено через неявку обох відповідачів, 13.09.2010р. суд розглянув справу з ухваленням рішення, при цьому судова повістка вручена відповідачеві ОСОБА_1 26.08.2010р. на 13.09.2010р., що підтверджено наявною у справі розпискою. Таким чином вимоги ст. 169 ЦПК України судом не порушені.
Доводи апеляційної скарги щодо неотримання відповідачем копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження та заяви про уточнення позовних вимог, якою позивач зменшив розмір позовних вимог у зв’язку із частковим погашенням заборгованості не можуть бути підставою для скасування рішення. Згідно з ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач не посилається у апеляційній скарзі на неправильність висновків суду по суті, не заперечує фактів укладення договору поруки в забезпечення договору кредиту, укладеного з ОСОБА_2, не заперечує обставин невиконання ОСОБА_2 умов договору та не приводить доводів неправильності рішення в частині стягнення з нього солідарно разом з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту.
Змінами, внесеними Законом України від 7.07.2010р. №2453-IV в ЦПК України виключено норму, яка передбачала можливість скасування в апеляційному порядку рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Права особи, яка не була присутня в судовому засіданні захищаються можливістю надати суду апеляційної інстанції докази, які не були надані з поважних причин в суді першої інстанції. Однак, відповідач не посилається на докази чи обставини, які б спростовували висновки суду по суті рішення.
За вказаних обставин, вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2010р. залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: