Справа № 22ц-20686 Головуючий в 1 інстанції Артеменко Л.І.
Категорія 24 Доповідач Біляєва О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Шевченко В.Ю.,
при секретарі Красавіній Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на ухвалу Кіровського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2010 року,
В С Т А Н О В И В:
Обласне комунальне підприємство (далі – ОКП) «Донецьктеплокомуненерго» звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Кіровського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2010 року, якою відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог.
В обґрунтування скарги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» вказало, що суд необґрунтовано дійшов висновку про наявність спору про право через відсутність письмового договору, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Крім того, суд не зважив, що заявлено вимогу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України.
Представник апелянта ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, просила задовольнити.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд виходив з того, що з наданих заявником документів вбачається, що між сторонами виникає спір про право, оскільки не наданий договір, укладений між сторонами, яким було б передбачено обов’язок боржника, встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Висновок суду відповідає вимогам закону.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 ЦПК України.
Зокрема, однією з вимог є стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачені частиною 3 статті 100 ЦПК України. Зокрема, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
З матеріалів справи видно, що заявник просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (теплопостачання) з 1997 року в сумі 9339 грн. 15 коп., індексу інфляції 4115 гр. 34 коп., трьох відсотків річних 997 гр. 85 коп.
Таким чином, висновок суду про наявність спору про право є правильним, а відмова в прийнятті заяви про видачу судового наказу – обґрунтованою.
За таких підстав апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону. Згідно з п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін.
Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 1, ст.ст. 312-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» відхилити.
Ухвалу Кіровського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді